ЛЕКЦІЯ НАУКОВОЇ СПІВРОБІТНИЦІ КАТЕРИНИ ТКАЧ:

«БАР’ЄРИ, З ЯКИМИ СТИКАЮТЬСЯ МАЛОМОБІЛЬНІ ГРУПИ НАСЕЛЕННЯ У СУЧАСНОМУ СОЦІУМІ”.

Сьогодні, 05.03. у музеї Юліуша Словацького наукова співробітниця Катерина Ткач розкрила тему «БАР’ЄРИ, З ЯКИМИ СТИКАЮТЬСЯ МАЛОМОБІЛЬНІ ГРУПИ НАСЕЛЕННЯ У

Детальніше...

Ростислав РАДИШЕВСЬКИЙ: «ПОЛЬСЬКА ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧА УКРАЇНІСТИКА»

28 листопада 2023 р. обласний літературо-меморіальний музей Юліуша Словацького в м. Кременці презентує довгоочікувану книгу «Польська літературознавча україністика», автором якої є Ростислав Радишевський – активний учасник традиційних українсько-польських літературо-мистецьких зустрічей «Діалог двох культур», котрі проходять у Кременці та в Польщі – доктор філологічних наук, професор, академік НАН України, завідувач кафедри полоністики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, поет, автор багатьох пісень.

З подарованими ним виданнями (в кількості шести екземплярів) для музею та бібліотек Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка, Кременецького педагогічного коледжу, зможуть ознайомитися і кременчани та гості міста.

Як зазначає сам автор, це ХХХ випуск «Студій з україністики» (майже на тисячу сторінок), куди увійшли сильветки польських літературознавців. Вони і присвятили свою наукову діяльність українській літературі, культурі, історії, мові. У виданні простежується становлення літературознавчої україністики в Польщі від її початків до сьогодення, виокремлено наукові школи і осередки, окреслено проблеми, теорію і методологію авторитетних дослідників, подано бібліографію україністичних вибраних праць науковців. Книга розрахована на викладачів, студентів і докторантів вищих навчальних закладів, усіх тих, хто цікавиться українсько-польськими культурними взаєминами.

Видання здійснене за фінансової підтримки: Інституту Літератури в Кракові, Міністерства культури і національної спадщини Польщі в рамках завдання «Програма підтримки сучасної некомерційної літератури Інститутом літератури», Польського Інституту у Києві.

До Дня Всіх Святих

ЧИТАННЯ ЛИСТІВ ЮЛІУША СЛОВАЦЬКОГО ДО МАТЕРІ БІЛЯ ЇЇ МОГИЛИ НА ТУНИЦЬКОМУ ЦВИНТАРІ

В день, коли християни західного обряду вшановують усіх, від віку спочилих, працівники музею Юліуша Словацького традиційно, з квітами і лампадками, відвідали могилу матері Поета.

Детальніше...

ЕДУКАЦІЙНИЙ ПРОЄКТ «ЛІТО У МІСТІ» В МУЗЕЇ СЛОВАЦЬКОГО

          7-12.08. 2023 музеї Юліуша Словацького відбувся тижневий едукаційний проект «Літо в місті» за участю др. Аліни Шульган, яка тривалий час працювала у музеї на посаді ст. наукової співробітниці , 

а нині – у варшавській школі. Проєкт адресований, в основному українським дітям, які потребують гуманітарного захисту у зв’язку із війною в Україні, та навчаються у Польщі.

Детальніше...

ЛАРИСА МИРГОРОДСЬКА. «ПОВЧАЛЬНІ ПРИГОДИ МЕДУНЧИКА» ПРЕЗЕНТАЦІЯ КНИЖКИ ДЛЯ ДІТЕЙ У МУЗЕЇ СЛОВАЦЬКОГО.

У музеї Юліуша Словацького із успіхом відбулася презентація пригодницької книжки для дітей «Повчальні пригоди Медунчика . Лариси Миргородської. Лариса Миргородська – особа у прямому і переносному значенні медійна. Адже більшість наших краян знає її як радіоведучу, редакторку Українського радіо Тернопіль філії Національної суспільної телерадіокомпанії України.

Детальніше...

ВІСЛАВИ ШИМБОРСЬКОЇ ПОДОРОЖ ДИЛІЖАНСОМ…

Людмила ОХОЦЬКА

У літературно-меморіальному музеї Юліуша Словацького відбулася «година в музеї» - захід, присвячений першій дамі польської поезії, лауреатці Нобелівської премії в галузі літератури за 1996 рік – Віславі Шимборській – з нагоди сторіччя від дня її народження. Усе свідоме життя відомої поетки пов'язане із Краковом, з якого вона вкрай рідко і дуже неохоче виїжджала. Проте, багато подорожувала думкою, посилаючи свою енергію у місця, де хотіла б побувати. Таким чином досліджувала позаземні цивілізації, захопившись проблемою «інобуття», відбула подорож у Гімалаї. Таким чином побувала теж у Кременці, в музеї Юліуша Словацького. Хоча з Кременцем історія дещо інша, бо не лише думкою Віслава Шимборська відвідала нас у 2009 році,

Детальніше...

ТРАДИЦІЙНЕ «СВЯТО РОЯЛЮ» У МУЗЕЇ СЛОВАЦЬКОГО

         30 травня у музеї Юліуша Словацького відбулося традиційне, щорічне «Свято роялю». Зазвичай радісне, оптимістичне дійство, що відбувається у, багатому на сонце та квітковий розмай, травні, цьогоріч обпалене війною.

Детальніше...

«АНГЕЛ ВОГНИСТИЙ ВОЛИНІ» - КОНКУРС ДЕКЛАМАТОРІВ ПОЕЗІЇ ІМЕНІ ЮЛІУША СЛОВАЦЬКОГО

07.06.2023 у музеї відбувся традиційний конкурс читців поезії імені Юліуша Словацького «Ангел вогнистий Волині», який щорічно організовується спільно із кременецьким Товариством Польської Культури

Детальніше...

ДО ДНЯ ЄВРОПИ

ДО ДНЯ ЄВРОПИ

ГОДИНА У МУЗЕЇ ДЛЯ УЧНІВ ПРОФЕСІЙНОГО ЛІЦЕЮ " З ІСТОРІЇ ПЕРУКАРСЬКОЇ СПРАВИ, "МАЙСТЕР-КЛАС "ЗАЧІСКА ЕПОХИ АМПІР"

9 травня 2023 р., у музеї Юліуша Словацького відбулася незвична подія з участю учнів професйного ліцею . Тема музейної години - історія перукарської справи. Адже перукарське мистецтво є неодмінною складової культури кожного народу та цивілізації.

Детальніше...

МИСТЕЦЬКА ЗУСТРІЧ У МУЗЕЇ СЛОВАЦЬКОГО

18.05.2023

МИСТЕЦЬКА ЗУСТРІЧ, присвячена ПАМ'ЯТІ ГЕРОЇВ Збройних Сил України,

– Дню скорботи й пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу (1944, 2014-2023),

– Всесвітньому Дню вишиванки, Міжнародному Дню музеїв

Гості заходу:

Лешек БУЛЕР – директор Центру Європейських проєктів

Василь ХІМ’ЯК – представник Секретаріату міжнародного транскордонного співробітництва у Львові

Детальніше...

"ПОЕТ І НАТХНЕННЯ". ЛІТЕРАТУРНА ЗУСТРІЧ У МУЗЕЇ СЛОВАЦЬКОГО.

Нещодавно поети та дотичні до поезії особи всього світу відзначали Всесвітній день поезії. Зустріч у музеї 23.03.2023 була присвячена власне ЇЇ величності Поезії. Вела зустріч директор музею Тамара Сеніна. Вона наголосила, що краса, поезія, кохання - вічні і, творячи прекрасне, ми, тим самим, наближаємо Перемогу. Директор представила молодих, але знаних у літературних колах Юлію Бондючну, Романа Дубровського, Павла Старуха, Романа Левандовського, Тетяну Яворську.

Детальніше...

ПРЕЗЕНТАЦІЯ КНИГИ О. ДОМБРОВСЬКОГО АГЕНТИ КДБ АБО ЛАБІРИНТИ ЛЮДЬКИХ ДУШ

Нещодавно у музеї Юліуша Словацького відбулася презентація книги Олега Домбровського « АГЕНТИ КДБ АБО ЛАБІРИНТИ ЛЮДЬКИХ ДУШ». Автор – кременецький бард, поет, письменник, знається на темі не з телевізійних серіалів. Протягом років він працював у силових відомствах і абревіатура КДБ, що й досі вселяє жах у багатьох людей, привідкрила для нього завісу своїх моторошних таємниць. Символічно підібрана і обкладинка книги. Її кольори – червоно-чорний – колір прапора УПА, перетинається по діагоналі коричнево-бордовою смужною. Власне так позначалися папки із грифом «Секретно». Книга складається із коротких оповідань –новел, часто не поєднаних спільним змістом. Годі шукати тут знайомих прізвищ та топонімів. Автор свідомо змінив прізвища, псевдо та обставини, аби не поставити родичів дійових осіб у незручне становище. Метою книги був психологічний аналіз душ «сексотів», виявлення причин, що примусили їх співпрацювати із цим, здавалось всесильним тоді відомством. А причини були різноманітні: щирі ідейні переконання, безвихідь, бажання за всяку ціну врятувати життя найближчим, а то й звичайна підлість. Траплялися й просто психи. Автор

застерігає від суворого осуду: життя не чорно-біле, воно міняється різноманітними барвами і лиш той має право осудити, хто був у подібній ситуації і не зламався.

На презентацію запрошено представників місцевої влади,істориків, краєзнавців, творчу інтелігенцію Кременця, студентів КОГПА ім. Тараса Шевченка, рідних і друзів автора книги. Директор музею, Тамара Сеніна, представила Олега Домбровського публіці, оповіла його біографію, познайомила із гранями його таланту – поета, письменника, музиканта.

Розповіла про багаторічне знайомство з Олегом Домбровським під час написання нею публіцистичної драми «Доле моя, Кременеччино». Згодом, драма неодноразово ставилася на сцені Кременецького районного будинку культури під керівництвом режисера, заслуженого працівника культури України Федора Скрип’юка. Тоді ж, пройнявшись історією Кременця та його героями, Олег Домбровський написав пісню (слова і музику) з однойменною назвою «Доле моя, Кременеччино». Пісня не тільки озвучила драму під час її чисельних постановок у залі, а й, згодом, стала своєрідним гімном Кременця у виконанні талановитого співака Володимира Дзюми, що невпинно звучав протягом трьох десятиліть.

Надзвичайно цікаво презентував свою книгу сам автор. Він розкрив прийоми вербовки агентів, методи роботи із ними, людський фактор, різницю між агентом і «стукачем». Мимоволі проймаєшся долями прототипів героїв книги це: стара аристократка, рідні якої загинули під час громадянської війни; учасник польського спротиву часів другої світової; жінка, якій довелося пожертвувати чоловіком, щоб врятувати дітей від висилки в Сибір. Просто жах бере, наскільки Кременець був обплутаний агентурною сіткою! У дискусії взяли участь: директор медичного коледжу П. Мазур, суддя Л. Варневич, канд.іст. н. викладач КОГПА В. Собчук, краєзнавець, колега по перу В. Олійник ,Б. Кульчинський, О. Біркова. Книгу варто придбати, аби поблукати лабіринтами людської свідомості, познайомитися із драматичними історіями життя наших земляків і з надією що часи тотальної сліжки минули назавжди і ми живемо й будемо жити у вільній державі, не оглядаючись боязко і з підозрою не вдивляючись у обличчя оточуючих.

Олена Гаськевич

ст. наукова співробітниця музею Юліуша Словацького

ДИРЕКТОР ОБЛАСНОГО МУЗЕЮ ЮЛІУША СЛОВАЦЬКОГО ТАМАРА СЕНІНА – ЛАУРЕАТКА ПРЕТИЖНОЇ МІЖНАРОДНОЇ ПРЕМІЇ «КУЛЬТУРНА ДИПЛОМАТІЯ»

         Нещодавно ГО "Грандів, рейтингів та номінацій", БО "Комітет з громадських нагород України" повідомили, про нагородження директора обласного літературно-меморіального музею Юліуша Словацького в Кременці Тамари Сенної, міжнародною премією "Культурна дипломатія" та Всесвітнім Орденом «Золота Зірка Культурної дипломатії».Рішення про нагородження № 525 від 6 ciчня 2023 року, Київ.

Детальніше...

«РІЗДВЯНИЙ КАЛЕЙДОСКОП"

19-23 грудня 2022 у музеї Юліуша Словацького тривала ярмарка-продаж святкового декору та майстер-класи для охочих власноруч виготовити святкову атрибутику. Ініціаторкою виступила кременецька мисткиня Олена ЛОКАТИР.

«У рамках святкової ярмарки-продажу "РІЗДВЯНИЙ КАЛЕЙДОСКОП" у музеї Юліуша Словацького кременецькі митці проводили майстер-класи для усіх охочих, вартістю 50 грн. Усі виручені кошти спрямовані на донат ЗСУ.

Розклад майстер класів:

Понеділок:

11:30 – Балбус Тетяна"Декоративний розпис"

14:00 –Ткачук Світлана "Різдв'яна листівка"

Вівторок:

11:00 –Томашівський Сергій "Різдв'яне горнятко"

14:00– Омельчук Ліана "Різдв'яний підсвічник"

Середа:

11:00– Балбус Тетяна"Декоративний розпис»

14:00 –Томашівський "Різдв'яний підсвічник"

Четвер:

11:00 –Панаріна Євгенія майстер-клас по валянню вовни

14:00– Зозуля Оля (поза виставкою, за записом)

П'ятниця:

11:00 –Янчук ЮлІя  "Декоративний розпис"

14:00 –Ліщук Галина " Різдв'яний гном з ниток"

"ЛЮБОВ НА ЛІНІЇ ВОГНЮ "

Читати далі

____________________________________

ЛІТЕРАТУРНО-МИСТЕЦЬКА ЗУСТРІЧ У МУЗЕЇ СЛОВАЦЬКОГО «ЛЮБОВ НА ЛІНІЇ ВОГНЮ»

     Літературно-мистецька зустріч «Любов на лінії вогню» 05.08.2022 у музеї Словацького розпочалася хвилиною мовчання. Присутні у скорботі згадали усіх земляків, що полягли у російсько-українській війні. Місію назвати поіменно героїв, 

Детальніше...

МАЙСТЕР-КЛАС ХУДОЖНИЦІ СВІТЛАНИ ТКАЧУК ІЗ РОЗПИСУ ПО ТКАНИНІ У МУЗЕЇ СЛОВАЦЬКОГО

Сьогодні у музеї Юліуша Словацького відбувся майстер-клас із розпису по тканині. Художниця Світлана ТКАЧУК супроводжувала майстер-клас розповіддю про художнє мистецто України та основи колористики. Учасники висловлюють щиру вдячність Світлані Ткачук за те, що щиро поділилася своїми знаннями і талантом.

"ОЙ НА ІВАНА, НА КУПАЛА..." СЕАНС АРТ-ТЕРАПІЇ ВІД ОЛЬГИ ЗОЗУЛІ У МУЗЕЇ СЛОВАЦЬКОГО

       У переддень великого і таємничого свята Івана Хрестителя, у музеї Юліуша Словацького, відбувся майстер-клас кременецької художниці Ольги Зозулі. Пані Ольга систематично лікує своїм талантом вимушених гостей Кременця, її іскристий, сонячний характер надихає позитивом, радістю, вірою у майбутнє. Сьогодняшній майстер-клас - особливий. Адже бабуся пані Ольги - із села Іваннє, де свято 7 липня відзначається особливо пишно.

У Іванні це - і храмове свято і, водночас, день, коли оживають усі легенди, вірування і обряди, пов'язані із ним. У цікавій формі авторка розповіла дітям про маловідомі і надзвичай цікаві купальські обряди та традиції, ініціювала діалог із дітьми на тематику свята. Авторка підготувала також невеличку виставку, що ілюструє традиції на Івана Купала. Сьогодні учасники майстер-класу малювали барвисті купальські вінки, а згодом вибрали на подвір"ї музею "купальське деревце", зав'язавши на ньому жовто-блакитні стрічки. Бажання "зав'язане" із стрічкою має неодмінно збутися. У своїх бажаннях нинішні гості музею були одностайні. Це - ПЕРЕМОГА та МИР в УКРАЇНІ.

CEAНС АРТ-ТЕРАПІЇ ДЛЯ ДІТЕЙ, ВИМУШЕНО ПЕРЕСЕЛЕНИХ ІЗ ЗОНИ БОЙОВИХ ДІЙ

          14.06.2022 у музеї Юліуша Словацького відбулося заняття художниці Світлани ТКАЧУК для дітей, вимушено переселених із зони бойових дій. Створення композиції різнобарвного віночка, сплетеного із квітів. У процесі роботи – міні-лекція художниці на тему історії народного мистецтва України. Петриківський розпис.

_______________________________________________

ВИСТАВКА ХУДОЖНЬОГО ГУРТУ «ПАЛІТРА»

       В травні-червні 2022 року у музеї Юліуша Словацького демонструється групова виставка художнього гурту «ПАЛІТРА». Очільниця – Тетяна Балбус. Всього демонструється 38 робіт

___________________________________________

СВЯТО РОЯЛЮ У МУЗЕЇ ЮЛІУША СЛОВАЦЬКОГО

17.05.2022 у музеї відбувся традиційний концерт "СВЯТО РОЯЛЮ"

Музичне дійство вела директор музею Тамара СЕНІНА

Організатори висловлюють щиру вдячність очільниці обласного департаменту культури Світлані БАЙТАЛЮК, представникам районного та міського відділів культури за увагу до нашого заходу.

Детальніше...

МАЙСТЕР-КЛАС "ЯНГОЛ-ОХОРОНЕЦЬ" У МУЗЕЇ ЮЛІУША СЛОВАЦЬКОГО

 09.04. 2022, в музеї Юліуша Словацького, відбувся черговий майстер-клас для дітей, вимушено переселених із зони бойових дій. Проводила його майстер художніх промислів Ольга Шевчук.

Цього разу це була лялька-мотанка у національних кольорах "Янгол-охоронець" . Водночас, у музеї відбулося відкриття виставки авторських робіт Ольги Шевчук "Чудові речі для малечі". До присутніх із привітанням звернулася директор музею Тамара Сеніна. Разом із дітьми мотанки виготовляли і їх мами. Згодом, власноруч виготовлені обереги, передано солдатам ВСУ для підтримання бойового духу. Творчий процес доповнила наукова співробітниця Наталя Юр'єва, яка зачитала присутнім власний твір-казку.

"ХАЙ МИРНИМ БУДЕ ДЕНЬ!" - МАЙСТЕР-КЛАС У МУЗЕЇ СЛОВАЦЬКОГО

"ХАЙ МИРНИМ БУДЕ ДЕНЬ!" - така напрочуд актуальна назва чергового майстер-класу з малювання, який сьогодні, 28.04.2022 провела у музеї Словацького кременецька художниця, член мистецького гурту "Палітра", Ольга ЗОЗУЛЯ. Діти малювали пасхальну композицію із вербовою гілочкою та писанками. Цей майстер-клас поєднував у собі естетичне виховання, арт-терапію та ознайомлення із українськими релігійними та народними традиціями. Присутні - 28 дітей, - в основному - вимушено переміщених із зони бойових дій - це - Київщина, Запоріжжя, Харків, Гуляйполе, Бердянськ та ін. Спілкування із мистецтвом та їхніми ровесниками-кременчанами впливає позитивно, сприяє інтеграції у інший соціум, розвиває та виховує.

МАЙСТЕР-КЛАС В МУЗЕЇ СЛОВАЦЬКОГО. ПИСАНКА У ТЕХНІЦІ ДЕКУПАЖ

         18.04.2022, у музеї Юліуша Словацького, відбувся черговий майстер-клас для дітей осіб, вимушено переміщених із території воєнних дій. Знову у музейному Салоні було гамірно, майстер-клас видався особливо велелюдним.Тема - оздоблення писанки в стилі декупаж. Майстер-клас вела друг нашого закладу, знайома усім нашим учасникам, майстер народних промислів Ольга ШЕВЧУК. Щиро дякуємо майстрині за присвячені час і в вміння.

МАЙСТЕР-КЛАС "З УКРАЇНОЮ В СЕРЦІ" В МУЗЕЇ СЛОВАЦЬКОГО

30.03.2022 у музеї Юліуша Словацького відбувся майстер-клас для дітей, вимушено переміщених із зони бойових дій. Були присутні діти із Києва та київської області, Харкова, Чернігова, Бердянська. Заняття проводила майстер народних промислів Ольга ШЕВЧУК.

Детальніше...

ДЕНЬ ЄДНАННЯ В МУЗЕЇ ЮЛІУША СЛОВАЦЬКОГО

Колектив музею Юліуша Словацького сьогодні, 16 лютого, долучився до відзначення нового державного свята, започаткованого Президентом України, – Дня єднання. Відповідний указ №53/2022 був підписаний Володимиром Зеленським 14 лютого цього року. Ідея свята: наша сила в єдності – близька кожному українцю незалежно від віку, статі, віросповідання, мови.

"Великий народе великої країни, – звернувся до громадян держави президент під час ранкового марафону єднання, – нас об'єднує єдине бажання: жити в мирі, щасливо, однією родиною. І на все це ми маємо повне право, бо ми в себе вдома, ми в Україні. І ніхто наш дім не буде любити так, як ми любимо. І ніхто – тільки ми – разом зможемо наш дім захистити. З Днем єднання, синьо-жовті, з днем єднання, Україно! Схід, Захід, Південь, Північ звучить тільки разом, але звучить сильно".

Над будівлею музею підняли державний синьо-жовтий прапор, працівники колективно виконали Гімн України та з’єднались в шерензі в єдиному пориві сили духу, віри в державу, нашу міць і непереможність.

____________________________________

РЕКЛАМНА АКЦІЯ У МУЗЕЇ.

Фото - Валерій ОЛЬШАНСЬКИЙ

     У музеї Юліуша Словацького відбулась рекламна акція з метою залучення відвідувачів у рамках державної програми «єПідтримка» - театралізоване дійство з участю моделі, аспірантки Київського державного університету ім. Т. Шевченка Юлії Целікової. Юлія Целікова - волонтер гранту "Культура в дії-2019-2020". Матеріали будуть розіслані у туристичні фірми України , Польщі та інших країн.

Детальніше...

КИТАЙСЬКІ ВІРТУОЗИ В МУЗЕЇ ЮЛІУША СЛОВАЦЬКОГО

Тамара СЕНІНА

31 січня 2022 року в обласному літературно-меморіальному музеї Юліуша Словацького в м. Кременці відбулась українсько-китайська зустріч.

Детальніше...

МУЗЕЙ ЮЛІУША СЛОВАЦЬКОГО ПІДТРИМАВ АКЦІЮ ПЕРЕДАЧІ ВИФЛЕЄМСЬКОГО ВОГНЮ

      До музею Юліуша Словацького прибув Вифлеємський Вогонь Миру - символ добра, любові та єднання. Його принесли пластуни кременецького осередку скаутської організації Пласт. Виховник - Ольга Дух. Вифлеємський вогонь миру — щорічна міжнародна скаутська акція в переддень Різдва Христового, котра полягає у поширенні символічного вогню, запаленого на місці народження Ісуса Христа. З 1998 року до поширення Вогню долучається і Україна. Українські пластуни вже 10 років активно беруть участь у розповсюдженні вогню та переводять акцію у свій особливий спосіб, таким чином доносячи до людей головну ідею вогню миру. Для музею Юліуша Словацького - отримання Віфлеємського вогню - подія особливо трепетна, адже Словацький побував у Святиій Землі і його містичні переживання наклали відбиток на усе його подальше життя і творчість.

_______________________________________________________________

ВШАНУВАЛИ ЛІКВІДАТОРІВ АВАРІЇ НА ЧАЕС

14 GRUDNIA – DZIEŃ PAMIĘCI O UCZESTNIKACH LIKWIDACJI SKUTKÓW AWARII W CZARNOBYLSKIEJ ELEKTROWNI JĄDROWEJ

      Сьогодні, у день вшанування учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, працівники музею Юліуша Словацького зустрілися із краєзнавцем Василем Олійником, - у минулому головою Кременецької райдержадміністрації. У числі багатьох активістів, він брав участь у організації спорудження у Кременці, на Меморіалі Слави, пам’ятника Ліквідаторам та його відкритті, 14 грудня 2016 року. Своїми спогадами Василь Олійник поділився із музейниками. У цей скорботний день працівники музею пішли на Меморіал Слави, щоб віддати шану людям за їх героїчниий подвиг в ім’я життя нинішніх і прийдешніх поколінь, особисту мужність і самопожертву , які, ризикуючи своїм здоров’ям і життям, стали супроти розбурханої атомної стихії, захищали світ від наймасштабнішої техногенної катастрофи.

_________________________________________________________________________________

"ДЕНЬ ХУСТКИ В МУЗЕЇ СЛОВАЦЬКОГО"

     7 грудня 2021 р.працівниці музею Юліуша Словацького радо долучилися до флешмобу "Українськахустка"   

__________________________________________________________________________

ТВОРЧИЙ ВЕЧІР СЕРГІЯ ЛАЗО У МУЗЕЇ ЮЛУША СЛОВАЦЬКОГО

Останнього дня осені, у музейному Салоні, відбувся авторський вечір поета Сергія Лазо. Митця представила директор музею Тамара Сеніна. Сергій Лазо - Заслужений діяч мистецтв України, відзначився у різних сферах мистецтва: у літературі, музиці, театрі, публіцистиці, естраді. Автор дев'ятнадцяти книжок, з яких

 чотирнадцять — поетичні. Автор численних перекладів. Лауреат престижної премії Ернеста Хемінгуея (2020). Широкому загалові 

Сергій Лазо відомий як поет-пісняр, автор численних шлягерів («Не йди», «Ні обіцянок, ні пробачень…», «Ти подобаєшся мені», «Афіни-Київ-Істамбул» та ін..). На зустріч із митцем до музею прийшла творча інтелігенція Кременця, студенти медичного коледжу ім.. Арсена Річинського. Виступ поета полонив експресією та відвертістю. Авторське виконання пісень та поезій поєдналося із промоцією його поетичних збірок: «Майстри часу», «Арка», «І я люблю…», « Ми так любили «The Beatles»», «Інший простір», «Колискова для чоловіків» (переклад поезій Като Джавахішвілі (груз.)

______________________________________________

ДО РІЧНИЦІ НЕЗАЛЕЖНОСТІ ПОЛЬЩІ

13.11.2021 Музей Юліуша Словацького став одним із пунктів, організованогоТовариством польської культури ім. Юліуша Словацького у Кременці, інтелектуального квесту, присвяченого 103-й річниці Незалежності Польщі. Авторки гри: вчительки суботньо-недільної школи польської мови Тереса Шеслер і Божена Пайонк. Квест передбачав питання краєзнавчого та літературного характеру. Наприклад, у музейній експозиції треба було віднайти і порахувати кількість зображень Юліуша Словацького. У грі взяли участь молодь із Товариства, гості із Варшави та Любліна.

_____________________________________________________________________

КОНЦЕРТ СТАНІСЛАВА ЛОПУШИНСЬКОГО У МУЗЕЇ СЛОВАЦЬКОГО

Концерт польського піаніста-віртуоза Станіслава Лопушинського зібрав 12.11.2021, у музеї Юліуша Словацького, численних поціновувачів музики: представники творчих кіл Кременця, викладачі та студенти КОГПА ім. Тараса Шевченка, члени Товариства польської культури ім. Ю. Словацького (голова Мар’ян Каня), і,що особливо цінно, – багато молоді, зокрема, представники молодіжного військово-спортивного товариства «Сокіл» (очільник – Дмитро Мельничук).

Станіслав Лопушинський – піаніст світової слави. Народився у 1993 р. в м. Ліль (Франція). Закінчив Музичний університет ім. Шопена (Варшава). Співпрацював із багатьма видатними польськими і закордонними митцями. Здобув багато нагород у конкурсах, зокрема, зайняв 2 місце в Concorso Internacionale di Esecuzione e Composisione Musicale in Castellana Grotte (Італія, 2012), I місце в VI International Competition Duets with Harp (Цешин, 2015), I місце у II Wanda Landowska Concorso Internazionale di Clavicembalo w Ruvo di Puglia (Італія, 2015), Grand Prix в категорії солістів та 1 місце у категорії дуетів в International Music Competition and Festival for Soloists and Chamber Groups „SVIREL” (Нова Горніца, Словенія, 2016), III місце у Академічному клавесинному конкурсі (Познань, 217). Часто концертує із сестрою-арфісткою. За час своєї кар’єри уже дав 250 сольних концертів. Крім того, Станіслав дуже креативна людина. Минулого літа він на велосипеді проїхав шлях від польського Замостя аж до Одеси, через день концертуючи у населених пунктах, що траплялися на його шляху.

Молодий виконавець полонив кременецьких слухачів своєю харизмою та майстерністю виконання. Звучали твори Баха, Шопена та сучасних композиторів. Слушно сказав про Станіслава Лопушинського літератор Сергій Синюк: «Кременець повертає собі славу культурного осередку, яким він був на початку 19 ст., коли сюди охоче приїздили зірки світової слави, такі як Ференц Ліст. Сьогодні у музейному Салоні грає піаніст, рівний Лісту». Зі словами подяки до виконавця звернулася директор музею Тамара Сеніна, вона також розповіла кременецьку історію роялю Саломеї Словацької.

Станіслав Лопушинський прибув до Кременця у складі групи волонтерів, яка уже традиційно впорядковує історичні нагробки на кременецьких цвинтарях. Цього літа вони також реалізували у Кременці фотопленер, вивчали історію та сучасність міста, знайомились із місцевими мешканцями. Результатом став, виданий ними цьогоріч, путівник по Кременцю, який вони презентували у музеї фотографії КОГПА. Це видання не є історичною монографією міста. Воно містить імпресії, особисті враження від спілкування із містом і його мешканцями, орієнтоване, в основному, на молодь, яка захоче мандрувати вуличками і завулками нашого рідного міста.

_____________________________________________________________________

КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЯ ЗУСТРІЧ ІЗ ГРУПОЮ ЧЛЕНІВ "ПОЛЬСЬКОГО ДОМУ" ІМ. ПАДАРЕВСЬКОГО (ЖИТОМИР)

         У музеї відбулася зустріч із молоддю - членами "Польського Дому" ім. Падаревського (м. Житомир). Із життєвим і творчим шляхом Юліуша Словацького гостей ознайомила ст. наукова співробітниця музею Олена Гаськевич. Імпровізований концерт класичної музики у виконанні житомирян створив піднесений, радісний настрій у салоні Саломеї.

____________________________________________________________________

1 ЖОВТНЯ – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ МУЗИКИ ТА ДЕНЬ ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ

        У музеї Юліуша Словацького – акція для «сеньйорів». Унікальна можливість виконати улюблену мелодію на роялі у Салоні Саломеї. На фото – Григорій Романович Грохольський – у минулому – директор краєзнавчого музею, краєзнавець, екскурсовод, дає концерт для відвідувачів музею. 1.10.2021

_______________________________________________________________________________________________

УЧАСТЬ У ГОЛОВИНІВСЬКИХ ЧИТАННЯХ

У Тернопільському обласному краєзнавчому музеї 6 вересня 2021 року

відбулися І Всеукраїнські Головинівські науково-краєзнавчі педагогічні читання

«Осердя інтелекту нації – просвітництво»,приурочені 95-річчю від народження

Богдана Головина.

У читаннях взяла участь ст. наукова співробітниця музею Юліуша Словацького Олена Гаськевич із темою: «МУЗЕЙНА ЕДУКАЦІЯ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ» (Із досвіду роботи музею). Форма участі – заочна.

_______________________________________________________________

ДНІ ЮЛІУША СЛОВАЦЬКОГО НА ТЕРНОПІЛЬЩИНІ

      10.09.2021 у музеї Юліуша Словацького відбулася імпреза студентсько- наукового центру "Європа-Схід" Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського. Із вітальним словом до присутніх звернулися голова Кременецької РДА Кудлак В. Я. та заступник міського голови Матвіюк В.В.

У залі присутні голова та члени Польського центру Культури в Освіти ім. проф. Мєчислава Кромпця в м. Тернополі, голова Кременецького товариства польської культури М. Каня.

Хористи Тернопільського Польського Центру Культури подарували присутнім святковий концерт, приурочений творчості Юліуша Словацького. Викладач медакадемії Л. Кравчук презентував свою науково-публіцистичну роботу "Юліуш Словацький та Кременеччина", директорка музею Т.Сеніна поділилася враженнями від цьогорічного "Діалогу двох культур", що відбувався у музеї Словацького в Кременці та мав своє продовження у Варшаві (Спілка письменників Польщі) і Опіногурі (музей Романтизму)

_____________________________________________________________________________________

До 30-річчя Незалежності України.

МАЙСТЕР-КЛАС ОЛЬГИ ШЕВЧУК «ТОБІ, МОЯ УКРАЇНО, ПРИСВЯЧУЮ!»

                    22серпня 2021 р.

Виготовлення вінка із штучних квітів у колористиці українського прапора

__________________________________________________________________________________________

майстер клас

майстер клас разом з Ольгою Шевчук

декор на кошик до Яблучного Спаса

«СОТНІ РОКІВ БОРОТЬБИ» 10 РОЗДІЛІВ НЕЗЛАМНОСТІ ТА ВОЛІ

Людмила Охоцька

 В суботу, 7 серпня 2021 року, в музеї Юліуша Словацького відбулася подія, котра повинна зайняти гідне місце в українських суспільному та медіапросторах.

Систематизація відкритого матеріалу із понад ста існуючих видань, клопітка аналітична, дослідницька праця Валентини Шпак та Василя Олійника увінчалися книгою «Сотні років боротьби» («Малий видавничий дім, 2021) – присвяченою 30-тій річниці незалежності України.

Детальніше...

АКЦІЯ «ЛІТО У МІСТІ»

Варшавська акція «Літо у місті». Інтерактивна онлайн-лекція для польських дітей у музеї Юліуша Словацького. Проводить - Аліна Шульган (у минулому – ст.. наукова працівниця музею. Нині – вчителька польської мови Варшавської школи подставової № 58.

«СПАСИБІ ЗА ДЖАЗ» ПРЕЗЕНТАЦІЯ ПОЕТИЧНОЇ ЗБІРКИ ІРИНИ КОТЛЯРСЬКОЇ

Людмила ОХОЦЬКА

5 травня 2021 року в музеї Юліуша Словацького відбулася презентація поетичної збірки Ірини Котлярської – колишньої кременчанки, котра живе і працює у Кракові. У цьому польському місті-осередку культури молода поетка, юрист за освітою, адмініструє програму з Інтелектуальної власності (Intellectual Property and new Technologies), організовану при Кафедрі Права Інтелектуальної Власності у Ягеллонському Університеті у співпраці зі Світовою Організацією Інтелектуальної Власності і Патентним Відомством Польщі.

Писати вірші Ірина почала ще дитиною. Як сама згадує: «Народилася серед жовтня у чудовому міжгірному містечку Кременець. Народилася – і відразу закохалася: у життя, у гори, в музику і в осінь. Саме там зустріла неймовірно цікавих, глибоких і люблячих людей. І, мабуть, там навчилася трохи впертості… […] 

Люблю дивитися на сонце через золоте осіннє листя. Люблю гори, особливо – видряпуватися на них. Коли щось видається страшним – замружую очі і все одно роблю. Переконана, що добро завжди повертається. А коли раптом трапляється якась халепа чи щастя, завжди з'являться слова, які не можна не заримувати. І так народжуються вірші». А вірші в Ірини, як і сама поетка, - неймовірні. Це поезія тонкої співучої душі і водночас крутих поворотів, трепетна, але й смілива. Змушує замислитись, зупинившись, на мить відриваючись від бурхливого круговороту буденності. Це поезія, яка покликана «наповнювати» - змістом і світлом, незвичністю та таємницею… А ще – музикою, адже кожен вірш Ірини мелодійно довершений.

Збірка «Спасибі за джаз» була видана у Києві в 2020 році, у видавництві «Гамазин». Перша її презентація відбулася у Кракові на початку 2021. Збірка промовляє до нас двома мовами – українською і польською. Передмова написана Романом Колядою – відомим українським журналістом, поетом, піаністом та дияконом.

В музеї Юліуша Словацького презентація книги зібрала молодих кременецьких поетів, журналістів, викладачів – людей рідних і близьких, яким Ірина Котлярська-Фесюк дякувала за підтримку, пам'ять, допомогу у становленні як поетки та яскравої особистості. Зустріч із віршованим словом тривала майже три години, проте, на диво, не була втомливою. Зігріті особливою атмосферою, заслухані у диво-поезію, усі гості презентації, висловлюючи побажання молодій талановитій поетці, зійшлися на одному – намріяти Ірині успіхів, достойних Нобелівської премії – і нехай – мрії збуваються!!!!!

P.S. Відео презентації буде представлено на музейних ресурсах дещо пізніше.

НЕВАГОМІСТЬ

Невагомість, колись непромовлена,

Утікає з долонь поміж пальцями.

Я дієзи тамую бемолями,

І по клавішах тиха пальпація…

Між снігами-асфальтами губиться

Ця зима перелітними птахами…

Чорно-біло за вікнами грудниться,

Чорно-біло блукаємо шахами…

Наші мати бояться завершення,

Наші шахи давно перепрошено.

Як піти тепер? Білими? Першими?

Тільки тиша дрижить насторожено…

КРИЧАТИ

Кричати. Так тихо. Щоб тільки очі.

Мовчати. Так голосно. Аж до зриву.

І полумям серце. Свідомість – прочерк.

І знаю – не можна, а так правдиво…

Боліти. Отак. Щось не те. Зламалась.

Спішу, відстаю – як старий годинник.

І мало тебе, і мене замало.

І знаю – вина, і хіба я винна?

Чекати. А ти. Наче дим цигарок.

Так терпко. Гірчить… І дурна залежність.

Безсоння. Вода по краплині з крану.

Знаю – не варто…. Я обережно…

Забути. Бо час. Бо мине. Бо лікар.

Хоч жодна майстерня не змінить душу.

Мені головне при тобі вціліти.

І знаю – так треба. Тобі – байдуже…

НЕ ВМІЮ ЖИТИ «НАПІВ»

Не вмію жити «напів»,

Тримати серце в руках.

В кохання очі сліпі…

І сенс зовсім не в роках.

Сховати душу в кулак –

Щоб залишилось земне?

І тільки пам'ять, мов рак,

Пухлинно давить мене.

Той чад весняних думок

І березневих гвоздик…

До тебе – безвість і крок,

І далі безвість, і … зник…

Я вже для тебе ніхто

У лабіринті образ.

Лише накину пальто

Прощально кинутих фраз.

Та не шкодую ні дня –

Глухий, не чуєш мій спів…

Хай в мене тонша броня –

Не вмію жити «напів»…

               Ірина Котлярська-Фесюк

ПРЕЗЕНТАЦІЯ ВЛАСНОЇ ЗБІРКИ ПОЕТЕСИ СВІТЛАНИ ТРУХАНОВОЇ У МУЗЕЇ ЮЛІУША СЛОВАЦЬКОГО

Нещодавно у музеї Юліуша Словацького відбулася зустріч із місцевою поетесою Світланою Трухановою-Дзудзило. У невимушеній, камерній атмосфері авторка презентувала свою збірку «Заховалась у місяцях днями». Пані Світлана довірливо поділилася із присутніми розповіддю про витоки свого поетичного слова, зачитала кілька поезій із нової поетичної збірки. Директорка музею, Тамара Сеніна дала коротку характеристику творчості самобутньої авторки. Присутні ділились враженнями від почутої поезії, бажали авторці наснаги та невпинного творчого пошуку. Пані Світлана подарувала музею примірник своєї поетичної збірки із дарчим написом.

«СВЯТО РОЯЛЮ» В МУЗЕЇ СЛОВАЦЬКОГО

Наталя ЮР’ЄВА

25.05.2021 в музеї Юліуша Словацького відбулося традиційне щорічне «Свято Роялю» у салоні пані Саломеї, де стоїть власне «з гордо піднятим деко винуватець заходу» – рояль, подарований для нашого закладу Марією Данілєвіч-Зелінською, польською письменницею з Португалії.

Директор музею Тамар Сеніна була ведучою, відкрила свято цікавою розповіддю про долю роялю і донесла тим, хто тут вперше, передісторію його появлення в музеї. Проте, багато з учасників тут уже бували не раз. Це : в минулому житель Кременця а нині тернополянин Олександр Марченко – відомий в Україні бард, котрого знають і люблять в Італії як знавець та виконавець неаполітанських пісень та інших мелодій світу, гравець на гітарі та фортепіано; лауреат міжнародних фестивалів, донька відомого кобзаря Василя Жданкіна – Анастасія Жданкіна; лауреат міжнародних премій, викладач Тернопільського фахового музичного коледжу Наталія Ізотова, акомпанемейстер Оксана Козира; солісти Рівненської філармонії . Заслужені працівники культури України, лауреати республіканських та міжнародних конкурсів Галина Попович та Микола Швидків, концертмейстер Інна Чорноока, викладач ГКОГПА; студенти Тернопільського музичного фахового коледжу Діана Тетерин, Катерина Зацна, Юлія Петрович учні Кременецької музичної школи мистецтв ім. М. Вериківського Олександра Горошко, Анастасія Котовська, Юлія Валецька, Ганна Копитчак, Олена Цицюра. В зв’язку з карантинними обмеженнями не змогли приїхати із Житомира улюбленці нашого салону, активні учасники українсько-польських літературно-мистецьких зустрічей «Діалог двох культур» піаністка Наталія Травкіна і співак Микола Нагірняк. Тому їх привітальне слово та виконання декількох музичних творів ми послухали у відеозаписі.

Біографію Ференца Ліста, якому був присвячений музичний вечір, цікаві моменти складного життя цієї неординарної особистості, креативно відтворили наукові працівники музею Оксана Зуб, Олена Гаськевич, Людмила Охоцька та Наталія Ю’рєва. В класичних театральних костюмах епохи романтизму вони відтворили високосвітську атмосферу салонних розмов ХІХ століття і жіночих пліток про романтичні епізоди життя великого композитора.

Серед присутніх у залі були представники товариства відродження польської культури ім. Юліуша Словацького, викладачі КОГПА ім. Шевченка, медичного училища ім. Річинського, ліцею ім. Уласа Самчука, науковці ККМ, ДІАЗУ, викладачі школи мистецтв ім. Вериківського, представники РБК та інша інтелігенція міста. Із словом подяки виступили заступник голови кременецької міської ради Микола Матвіюк та начальник міського відділу культури Ганна Бобровська.

210 річниця Ференца Ліста, піаніста-віртуоза, видатного композитора, автора великої кількості хорової, вокальної та симфонічної музики, (зокрема, шести творів, присвячених Івану Мазепі), який в кінці свого життя був покликаний Богом та став абатом, - пройшов вдало. Учасниками свята була виконана велика кількість музичних та вокальних творів. Після завершення концерту розмова про музику та складання планів на майбутнє перенеслась до кабінету директора, а рояль, втомлений та щасливий, тихо спочивав в салоні пані Саломеї

...

ГОДИНА ЗУСТРІЧІ З МИСТКИНЕЮ        

Олена ГАСЬКЕВИЧ

Сьогодні до музею завітала знана кременецька лялькарка Олена Локатир. І вмить, немов із помахом чарівної палички, сталося диво. Музейні кімнати ожили. Чарівні принцеси, замріяні красуні, казкові істоти «розбіглися» по залах, причаїлися за букетами, годинниками, вазами, повмощувалися в старовинних фотелях, чудово вписавшись у інтер’єр. Пані Олену завжди супроводжують її ляльки. Вклавши у їх творення часточку своєї душі, мисткиня трактує свої витвори як живі істоти. На питання, чи не важко розлучатися із ними, пані Олена відповіла – ляльки – як діти. Не можна егоїстично тримати їх при собі. Згодом вони мають іти у самостійне життя, хоча і перебувають із «мамою» у контакті. Авторка завжди цікавиться долею своїх витворів, і, не у кожні руки може їх віддати,навіть, якщо із матеріальної сторони, пропозиція виглядає спокусливо.

Детальніше...

З ЮЛІУШЕМ СЛОВАЦЬКИМ –– У БЕРЕЖАНИ, ДО ЯНА БІЛЕЦЬКОГО…

Тамара СЕНІНА,

директор музею

Кожен новий дотик до постаті Юліуша Словацького (1809-1849) для нас, науковців музею Поета, особливий. Експедиції шляхами його подорожей по Волині, Поділлі, в інших регіонах України – додають нових штрихів до його біографії.

Один із таких творів, написаний Юліушем Словацьким у двадцятирічному віці, хочеться перечитувати вкотре. Це – польська національна повість (поема) «Ян Білецький» (1830), заснована на реальному історичному переказі. Вона – про трагічну подію, що розігралася на теренах Тернопільщини, в Бережанах, у колишньому маєтку Яна Білецького, згодом – у замку Сенявських, де, можливо, і побував поет…

І, все ж, для початку – про її зміст. Факти, викладені в повісті, охоплюють період татарських нападів на Волинь і Поділля в ХVІ столітті, що, здійснювались майже кожного року, і залишали за собою зруйновані села, забирали з собою невільників. Тоді до татарського полону дитиною був захоплений і шляхтич Ян Білецький. Пройшло чимало років, коли він знову повернувся в рідний край. Став перекладачем при дворі польського короля Стефана Баторія. За добру службу отримав від нього в дарунок маєток у селі Гиновичі, неподалік Бережан. Та за сповідування Білецьким ісламу, місцеві пани відібрали в нього маєток. Винуватцем став представник роду магнатів Сенявський. З відчаю, розорений і розгніваний Білецький, скориставшись татарським нападом на Галичину, натравив на нього татар. І, хоч згодом, у серці приниженого Яна відізвалась любов до вітчизни і він добився від хана послаблення злодіянь орди та звільнення полонених, – за зраду краю і своєї віри, він отримав найжорстокіше покарання, що йшло від ксьондза-примаса» (глави римсько-католицької церкви в Польщі). Ним стала анафема – відлучення його від церкви, з оголошенням довічного прокляття, без права поховання на кладовищі… Здавалося б постать Яна Білецького мала б викликати гнів за кроваву помсту Сенявському, та його після прочитання повісті, не відчуваємо. Сюжет поеми Словацького став протестом проти знущання над гідністю і свободою людини, яке проявляли магнати. Тим самим поет вітав декларацію про релігійну свободу, яку на той час прийняла Польща. Поетична повість була схвально прийнята достойним колом сучасників того часу і знайшла гідне місце не тільки в польській, а й у світовій літературі.

Поему Юліуш Словацький почав писати у дев’ятнадцятирічному віці в Кременціпісля закінчення Віленського університету, з літа 1828року до лютого 1829 року, і продовжив її тут же, в родинному місті, під час відпустки в червні-липні 1830 року, коли працював у Варшаві в урядовій комісії міністерства фінансів Польського королівства. Матеріали для сюжету черпав у бібліотеці Кременецького ліцею, в чому йому охоче сприяв бібліотекар Павло Ярковський, близький друг його родини. Про це свідчать листи Юліуша до матері, в яких він завжди передавав йому вітання. Вважав Ярковського і своїм найкращим другом, бо коли в листопаді 1832 року видав у Парижі свої перші два томи поезій, в числі яких була і поетична повість «Ян Білецький», він у першу чергу відправив їх бібліотекарю як найпершому і найкращому літературному критику. Дану повість, разом з іншими творами, що пройшли цензуру у Варшаві, Юліуш мав намір видати у Варшаві. Не судилося. Плани перервали події національно-визвольного листопадового повстання поляків проти Російської імперії у 1830-1831 роках, в якому він, як поет, також брав активну участь.

Чи був Юліуш Словацький у Бережанському замку – достеменних фактів не маємо. Проте, усе можливо, бо для нього, юного, часу було вдосталь, щоб сюди приїхати, побачити в реальності замок, відчути життя героїв польської історії в його стінах і вже потім, повернувшись до Кременця, почати писати з натхненням від пережиття побаченого… Судячи по детальному опису ним місцевості, по змалюванню самої цитаделі і її внутрішнього інтер’єру, хочеться відкинути всі вагання і повірити в ці припущення. Адже на той час оборонно-житловаспоруда, котра за часів Сенявських поєднувала в собі архітектурні стилі готики, ренесансу та бароко і протягом ХVІ-ХІХ століть зазнавала постійних руйнувань, зберегла ще й для нього достатньо фрагментів вишуканого мистецтва. На час переосмислення Словацьким подій трьохсотлітньої давності, Бережанський замок ще в досить доброму стані перебував у володінні Потоцьких… 

Протікала та ж сама притока Дністра – Золота Липа, що омиваючи твердиню з усіх сторін, в різні століття служила їй захистом від ворогів… В селі Адамівка стояла та ж сама церква святого Миколая, на порозі якої (за переказами) після виголошення вироку помер Ян Білецький, а вірна йому «діва» Анна, всупереч анафемі, забрала його звідти… На цвинтарі викопала його шаблею могилу, там і поховала. Зранку біля цієї могили знайшли і її неживою…

Звісно, що глибина думок Юліуша Словацького і мистецтво написання ним цієї поеми витікали насамперед зі стін «книгосховищ» Кременецького ліцею, котрі «під пилом та пожовклим папером давнини укривали незвідані багатства» історичних переказів… Але ж знову і знову напрошується думка: чи було цього достатньо для майстра пера і справжнього поета?

Напевно ходив він і біля церкви святого Миколая (яка донині стоїть в Адамівці ), і любувався Золотою Липою – річкою, «настояною на липовому цвіті», що з давніх давен несе свої води поміж берегами в наш час. Задивлявся в її синь, намагаючись побачити там татарський віз із золотом, що, довіряючи легенді, віддавна лежить на її дні...

Одним словом, брав наснагу для «Яна Білецького» з першоджерела: від Бережанського замку – «Східного Вавеля», де мимоволі залишив і про себе незгасний спогад… 

У статті використані фотографії:

1. 1.Фото c. Адамівки – Романа Захарія
2. 2.Фотографії Бережанського замку – із соціальних мереж
3. 3.З польського фільму про Яна Білецького «Перлина вільної совісті»

Сценарій фільму заснований на поемі Юліуша Словацького "Ян Білецький". Його дія відбувається в 16 столітті, коли в Польщі було прийнято декларацію про релігійну свободу. Вісь сюжету - конфлікт між сім’ями Сенявських та Белецьких, джерелом якого є релігійні відмінності.

 Країна-виробник: Польща. Рік випуску - 1981 рік

Режисер: Гжегож Крулікевич, Сценарій: Мірослав Королько,

Оператор: Кшиштоф Птак

У ролях: Мечислав Войт, Кшиштоф Люфт, Єжи Пражмовський, Кристина Козанецька, Ярослава Міхалевська

____________________________________________________________________________________

І ЗНОВУ – «БАЛЛАДИНА» В МУЗЕЇ СЛОВАЦЬКОГО

Детальніше...

ГОСТІ МУЗЕЮ ЮЛІУША СЛОВАЦЬКОГО

       23.10.2020 музей Юліуша Словацького відвідали Марія Габрись-Гейке, доктор музикознавства (музичний університет ім. Фридерика Шопена, Варшава) та професор, доктор Кшиштоф Гейке (Державна Вища Школа Кіно і Театру . Режисерський відділ, Лодзь) пара прибула на запрошення консульства РП в Луцьку. Кшиштоф Гейке привіз до Луцька фотовиставку, присвячену Шопенові, а його дружина дала фортепіанний концерт та провела майстер-клас у музичній школі ім. Ф. Шопена у Луцьку. До Кременця ж подружжя приїхало, аби ознайомитися із цим прекрасним містом та відвідати музей улюбленого поета. В Салоні Саломеї пані Габрись-Генке не втрималась, щоб не сісти за рояль і віртуозно зіграла кілька класичних творів. Це була її перша подорож в Україну, але, маємо надію, не остання. Піаністка обіцяла повернутися, тільки-но закінчиться пандемія, і дати концерт для кременчан у родинній садибі Юліуша Словацького.

О.Гаськевич

АКЦІЯ «ЧИТАЄМО «БАЛЛАДИНУ» ЮЛІУША СЛОВАЦЬКОГО»

5 вересня в рамках оголошеної загально польської акції, до музею прибули представники польських товариств із Хмельницького (Хмельницька міська спілка поляків України, голова І. Летавіна ), Тернополя (Тернопільське культурно-просвітницьке полонійне товариство, голова Марина Войнова), та Броварів (Польське культурно-освітне товариство «Родина», голова – Хелена Новак). Тут, у рідному будиночку поета відбулися читання його відомої драми. Працівники музею долучися до акції флешмобом та читанням фрагментів драми із елементами театралізації.

УРОЧИНИ З НАГОДИ 211 РІЧНИЦІ НАРОДЖЕННЯ ЮЛІУША СЛОВАЦЬКОГО

Сьогодні, 4 вересня 2020 року, в обласному літературно-меморіальному музеї Юліуша Словацького відбулося відзначення 211-ої річниці з дня народження Великого Кременчанина - геніального польського поета-романтика, уродженця нашого міста. З огляду на пандемічні заходи безпеки свято не могло бути таким велелюдним, як в попередні роки, коли щорічний літературно-мистецький форум "Діалог двох культур" збирав у ці вересневі дні науковців, музейників, поетів, перекладачів, музикантів, художників, фотомитців не тільки з України та Польщі, а й багатьох країн світу. Урочистості традиційно відбулися на подвір"ї музею (колишньої родинної садиби Словацьких) і зібрали представників районної та місцевої влади, викладачів та студентську молодь, членів Товариства польської культури ім. Ю. Словацького, колег-музейників, творчу інтелігенцію міста. З вітальним словом до присутніх звернулися: Тамара Сеніна - директор музею, Микола Матвіюк - заступник Кременецького міського голови, Андрій Левчук - директор Кременецького краєзнавчого музею, Ірина Скакальська - докторка історичних наук, доцентка Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка. Науковий працівник музею Людмила Охоцька зачитала  вітального листа від співорганізаторів "Діалогу" Маріуша та Уршулі Ольбромських, адресованого учасникам та гостям урочистостей. У програмі святкування прозвучала поезія Юліуша Словацького у виконанні юних декламаторів - учнів суботньо-недільної школи, яка діє при Товаристві польської культури. Після покладання квітів до пам"ятника поету (до слова, декорованому плащем із емблемою Європейської родини шкіл імені Юліуша Словацького та медичною маскою голубого кольору) гості були запрошені до приміщення музею, де наукові співробітники провели екскурсію для бажаючих. У салоні Саломеї - музейній вітальні - традиційно прозвучав "Заповіт" Юліуша Словацького та мелодія Фридерика Шопена у фортепіанному виконанні Павла Дедю - студента Свєнтокшиської академії (РП). На завершення гостей, як годиться, частували іменинним тортом. А фотокореспонденти "Кур"єру Галіційського" - незалежної газети поляків в Україні - фіксували найцікавіші моменти сьогоднішнього дійства. Щирі побажання, дружні усмішки, поезія, квіти і сонячна погода підкреслили доброзичливу святкову атмосферу нинішніх урочин. 

Оксана Зуб - головний зберігач фондів 

«ПАМ’ЯТІ КРЕМЕНЕЦЬКИХ ТАЛАНТІВ ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ…..»

 Вечір присвячений тим кременчанам, що відійшли у вічність, уславивши   своїми талантами рідне місто.

Вечір почався переглядом фільму – відеопрезентації. (Автори фільму – Тамара Сеніна, Валерій Сенін.)

Модератор заходу – директор музею Тамара Сеніна представила постаті наших земляків, пом’янути яких добрим словом зібралося числене товариство. Умовно їх можна поділити на блоки: «Долі оповиті поезією» це – Василь Цибульський, Михайло Куза, Юрій Климець, Іван Мінчук, Михайло Баліцький, Юрій Тугай, Микола Бистрицький; «Вони писали історію краю – Гаврило Чернихівський, Маргарита Гецевич, Варвара Грень, Ірена Сандецька; «Романтичне життя на обірваних струнах»: Аркадій Пономаренко, Святослав Кир’янчук, Вячеслав Войтко, Олекандр Павловський, Володимир Митрофанов, Євген Лірський, Степан Андрущенко, Анатолій Бродін; «Їх душі залишилися в полотнах» – Богдан Романюк, Олег Вартабедян, Анна Мацега, Михайло Терновий; – «Над Кременцем туга в’ється»: Андрій Пушкар та Василь Жданкін.

Дружина славетного кобзаря Василя Жданкіна Ірина подарувала музеєві фотовиставку присвячену нещодавно загиблому чоловіку Ці світлини, що демонструвалися разом із кобзою та крайкою загиблого кобзаря створювали ілюзію його особистої присутності. Щемно лунали пісні у виконанні дочки Василя Жданкіна Анастасії (акомпанімент: Валерія Сазанська). Довірливо й безпосередньо звучала розповідь про художника Богдана Романюка із вуст його дочки Жанни, яка культивує його пам’ять, організувала художній пленер імені покійного батька. Розповісти про колишнього колегу, відомого краєзнавця Гаврила Чернихівського прийшли працівниці кременецького краєзнавчого музею Еліна Сторозум, Наталія Улянюк та Тетяна Ковальчук. Вони підготували презентацію та реферати. Плекає пам’ять про батька і Мирослав Куза. Він приніс чимало фотографій, що ілюструють життя відомого журналіста та поета. В пам’ять батька він долучається до творення літературно-мистецького альманаху «Курінь», є членом його редакційної ради. Велика вдячність вдові художника та актора Олега Вартабедяна, яка надала для демонстрування графіку та художні роботи покійного чоловіка, в тому числі й незакінчений портрет Юліуша Словацького. Ділилася своїми спогадами про померлих музикантів поетка та співачка Ольга Біркова. У її виконанні під гітару звучали пісні, що народилися у співпраці із згаданими митцями. Спогадами про Юрія Климця та Василя Жданкіна ділилися голова товариства «Просвіта» Лілія Следзінська; про самобутню поетесу Варвару Грень розповіла головний зберігач фондів музею Словацького Оксана Зуб, науковий співробітник музею Наталія Юр’єва наблизила присутнім постать кременецького музиканта Володимира Митрофанова, а її колега Олена Гаськевич оповіла про невтомну діячку кременецької полонії, поетку Ірену Сандецьку. Наприкінці усі присутні пом’янули згаданих земляків хлібом, спеченим власноруч Віктором Підгурським. Велика вдячність усім членам родин наших славетних краян за те, що вони, попри свіжі незагоєні душевні рани, поділилися своїми спогадами про дорогих їм людей, адже розділене горе пережити легше.

О. Гаськевич

ТВОРЦІ УКРАЇНСЬКОГО БОЙОВИКА «ЧЕРВОНИЙ» У МУЗЕЇ

      31 січня 2020 року музей відвідала знімальна група українського історичного бойовика «Червоний» (2017р.). З музейною експозицією ознайомилися: Володимир Філіпов – продюсер, Тарас Ткаченко  режисер, Кирило Гиша – 2 режисер, Ольга Світлична – художник-постановник, Олександр Земляний – оператор. У музеї планується відзняти кілька сцен до нового історичного фільму.

ЗУСТРІЧ ІЗ ПОЛЬСЬКИМИ ХАРЦЕРАМИ

22.12.2019 у музеї Юліуша Словацького відбулася інтеграційна зустріч з польськими харцерами із Насельська, Плоцка, Плонська і Вінніци – учасниками чотирнадцятої волонтерської акції «Різдвяний подарунок».

ВІФЛЕЄМСЬКИЙ ВОГОНЬ У МУЗЕЇ ЮЛІУША СЛОВАЦЬКОГО

 26 грудня 2019 року у музей прибув віфлеємський вогонь миру. Його

принесла молодь із національної скаутської організації «Пласт».

.

14 листопада 2019 року в обласному літературно-меморіальному музеї Юліуша Словацького в м. Кременці відбулась надзвичайно цікава подія – майстер-клас «Золоті руки».

Так як і понад 200 років тому, салон пані Саломеї притягує до себе талановитих, творчих та обдарованих людей і у наші дні. Майстер-клас проводила Лілія Павлівна Фурсик – майстер художнього моделювання, керівник гуртка «Моделювання іграшок-сувенірів» у Кременецькому районному центрі дитячої творчості.

Слід зазначити, що Лілія – це людина, якій вдалося власне хобі зробити своєю професією. Із раннього дитинства вона захоплюється шиттям, створенням авторських виробів. Різноманіття того, що вона вміє робити своїми руками – величезне : іграшки, сувеніри, подушки, ляльки-мотанки та багато-багато іншого. У районному центрі дитячої творчості майстриня керує гуртком, передає свої вміння та знання діткам, яких щоразу стає більше.

Тому вона радо підтримала ідею проведення майстер-класу у стінах музею. Оскільки незабаром розпочнуться новорічні свята, то майстриня навчала, як створювати казкових гномиків. Зацікавленими відвідувачами даного заходу були учні Кременецького ліцею імені Уласа Самчука та студенти Кременецького медичного коледжу імені Арсена Річинського, які з захопленням робили сувеніри : зшивали деталі, додавали щось на свій смак. Цікаво, що навіть хлопці не були осторонь, здавалося, що вони з величезною зосередженістю створювали святкову іграшку, отримуючи від цього задоволення. Майстер-клас тривав близько однієї години та викликав жваву дискусію серед студентів та чимало запитань, на які відповідала пані Лілія.

З гарним настроєм, чистою душею та добром в серці члени даного заходу пошили свої вироби. Виготовлені гномики діти залишили собі, як символ щастя, добробуту та сімейного благополуччя у Новому році. Ці іграшки також можуть служити оберегами домашнього затишку та спокою.

Сподіваємося, що такі заходи стануть доброю традицією у нашому музеї, бо саме під час таких теплих вечорів створюється ідеальна атмосфера для спілкування, відпочинку та отримання нових знань.

Науковий співробітник музею

           Олена Верещак

ДО ДНЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ

 ( 9 листопада 2019 року)

До Дня української писемності у музеї Юліуша Словацького головний зберігач фондів Оксана Зуб здійснила ознайомлення наукових працівників та гостей музею із книгами українських авторів-учасників «Діалогу двох культур», переданими у фонди.

Виховна година "Життя видатних людей Кременця"

Виховна година для групи 21-ПС Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка. Куратор - Мартинюк Віталій Миколайович. Тема : "Життя видатних людей Кременця".Виховну годину проводить науковий співробітник музею Верещак Олена.

"ДІАЛОГ ДВОХ КУЛЬТУР-2019 ДЛЯ ЮНИХ"

   З 16 по 19 вересня на базі музею Юліуша Словацького в Кременці триває  "Діалог Юних". До рідного міста Юліуша Словацького приїхала молодь з Всеєвропейської Родини шкіл імені Юліуша Словацького, щоб "поздоровити поета із Днем Народження" .

   У програмі -  концертна програма Літературної кав'ярні у музеї Словацького, інтеграційні зустрічі із студентською молоддю Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Т. Шевченка, мандрівки "слідами Короля Духа", відвідини Тернопільської гімназії ім. Ю. Словацького. Гості подарували музею Юліуша Словацького цибульки тюльпанів для оздоблення музейного подвір'я.

СВЯТО РОЯЛЮ

 22 травня у музейному Салоні Саломеї відбулося щорічне «Свято Роялю». Традиційно воно відбувається в період святкування Дня Европи та присвячене двом знаковим жіночим постатям – Саломеї Словацькій та Марії Данілевич. Мати Юліуша Словацького сама чудово грала на роялі, а у її кременецькій вітальні часто збиралася уся місцева інтелігенція. Переважно це були викладачі славнозвісного Кременецького ліцею. У будиночку «під червоним дахом» грали, співали, читали вірші і у такій творчій атмосфері зростав маленький Юліуш.

Друга знакова постать – Марія Данілевич -Зелінська, дарувальниця роялю «Калісія», який нині служить для озвучення музейних свят. Марія Данілевич – письменниця, науковець, публіцист – особа знана в емігрантських колах. Згідно її заповіту для музею придбано класичний чорний рояль, який і був на святі «іменинником».

ЗАХОДИ ДО МІЖНАРОДНОГО ДНЯ МУЗЕЮ

 ФІНАЛ КОНКУРСУ ЧИТЦІВ ПОЛЬСЬКОЇ ПОЕЗІЇ

У музеї пройшов фінал конкурсу читців поезії польських авторів. Конкурс відбувався під патронатом Генерального консульства РП у Луцьку.

У ньому брали участь учні польських суботньо-недільних шкіл Волинської та Тернопільської областей: Герасимчук Уляна, Кияк Яна, Вербовецький Іван, Флісюк Ангеліна, Веремійчик Софія, Шафранський Сергій, Повстяна Соломія, Харченко Елизавета, Дмитрук Наталія, Михальчук Анастасія, Кухарук Дарина, Сафатюк Олександра, Климчук Ірина, Ворзнюк Катерина, Міщук Тетяна, Гулька Олег,Бабин Назар, Юхим Ірина. Голова журі – Зінчук Світлана- голова спілки вчителів польської мови ім. Габріели Запольської.

Конкурс присвячений поезії Юзефа Лободовського.

Учасники конкурсу оглянули музейну експозицію.

Захід відбувся до Міжнародного Дня Музеїв. Цьому Дню приурочено також виставку художників Кременеччини та майстер-клас з художнього розпису тарелей.

170 РОКІВ ВІД ДНЯ СМЕРТІ ЮЛІУША СЛОВАЦЬКОГО.

«ТА СИЛУ ПО СОБІ Я ЗАЛИШУ ФАТАЛЬНУ»

3 квітня минула 170 річниця з дня смерті Юліуша Словацького.

З цієї нагоди, на запрошення директора Тамари Сеніної, в музеї поета відбулась урочистість за участю представників місцевої влади, керівництва та членів Товариства польської культури ім. Юліуша Словацького, працівників музею та кременчан. На подвір’ї родинної садиби поета відбулось урочисте покладання квітів до пам’ятника. Голова районної Ради Володимир Стефанський, заступник голови Райдержадміністрації Вячеслав Онишкевич, заступник міського голови Микола Матвіюк, керівники відділів культури району та міста Лариса Антонюк та Ганна Бобровська віддали шану великому землякові. Пам’яті поета вклонилася числена громада польського товариства, звучали слова, сповнені тепла та ностальгії (екс.голова товариства Ядвіга Гуславська, заступник Оксана Грома, секретар Тереза Лапка). Директор музею запросила присутніх на відкриття виставки, «Геній Юліуша Словацького – таємниця початку і кінця» та прокоментувала її концепцію. Ядвіга Гуславська декламувала «Заповіт Юліуша Словацького».

Микола Матвіюк підкреслив неперервність традиції святкування річниць поета у Кременці.

Урочистість мала своє продовження у костьолі св. Станіслава, де знаходиться прекрасний пам'ятник Великого Кременчанина різця відомого скульптора Вацлава Шимановського. На завершення учасники урочистості віддали шану матері Поета, поклавши квіти на її могилу на Туницькому цвинтарі.

ДЕНЬ ПОЕЗІЇ

21 березня у Всесвітній День поезії у музеї Юліуша Словацького відбулася зустріч творчої молоді Кременецького медичного училища ім. А. Річинського із місцевими поетами.

Свої поезію читали юні автори Куликова Валентина, Фасолько Юлія, Андросюк Владислав,Пасека Галина, Яворська Соломія, Савчук Соломія, Паливода Алінa. Авторською лірикою поділилася із присутніми викладач культурології Яворська Тетяна Яківна. Модератором зустрічі була директор музею Тамара Сеніна, яка також читала свою поезію. У дійстві брали участь поети Роман Левандовський та Ігор Дідук, наукові працівники музею - поетки Наталія Перескокова та Наталія Бранцевич. Професор гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка Олег Василишин поділився із присутніми враженнями від багаторічного спілкування із живим класиком української літератури Дмитром Павличком.

НЕЗНАНИЙ ШЕВЧЕНКО

   Перші березневі дні в Україні традиційно вважаються Шевченківськими. У навчальних закладах, громадських організаціях, закладах культури відбуваються урочистості, присвячені Дню народження Т. Г. Шевченка, декламуються вірші, виконуються пісні, організовуються виставки.

   І традиційно говорять про поета як про світоча нашої культури, генія, пророка, батька нації, чиї твори є актуальними і в наш час, державотворчі ідеї активно впроваджуються в незалежній Україні, палке слово звучить і кличе до нових звершень. Але раніше мало говорили про іншу, людську, особисту сторону його життя. Радянське літературознавство «виліпило» з постаті Кобзаря потрібний тодішній ідеологічній машині образ непримиренного революціонера-борця та затятого атеїста. Перед читачами замовчувались ліричні поезії і романтичні прозові твори, що відкривали його справжню душу.

   Нещодавно в обласному літературно-меморіальному музеї Юліуша Словацького в Кременці був організований «Літературний салон» на тему «Незнаний Шевченко». Аудиторію склали поціновувачі творчості поета: працівники культури, музейники, викладачі, студенти Кременецького медичного училища, творча інтелігенція міста.

   Директор музею Тамара Сеніна, відкриваючи вечір, провела паралелі між життєвими і творчими шляхами Тараса Шевченка та Юліуша Словацького, вказала на подібність обдарувань і доль.

   Головний зберігач фондів музею Оксана Зуб відкрила учасникам зустрічі нові цікаві, раніше не знані відомості про Шевченка, викладені в книзі «Незнайомий вам Тарас Шевченко». Автором її є Володимир Сиротенко-Вербицький (9.04 1941, Чернігів) – правнук Миколи Вербицького – автора українського гімну «Ще не вмерла Україна», друга останніх днів Тараса Шевченка. Сюжет книги побудований на спогадах бабусі автора – Євгенії Львівни Куліш-Вербицької – онуки Пантелеймона Куліша, невістки Миколи Вербицького, посестри Миколи Вороного. Крім того, бабусині розповіді автор ретельно перевіряв за стародруками в найбільших бібліотеках та архівах Союзу, куди мав змогу їздити, поєднуючи службові відрядження і пошукову роботу.

   Науковий працівник Наталя Перескокова розповіла присутнім про жінок, близьких серцю поета і пов’язаних із його долею. Оксана Коваленко, Варвара Рєпніна, Ганна Закревська, Агата Ускова, Лукерія Полусмак… Історія зберегла імена цих та інших представниць прекрасної статі, які залишили слід в серці та творчості поета. На жаль, його мрія про сімейне щастя, родинний затишок, діточок залишилась маревом. Але закохувався Кобзар багато разів, кохали і його.

   Під час літературної зустрічі «Незнаний Шевченко» в музейному салоні звучала поезія і музика. Марія Мазовіта – режисер драматичного театру Кременецького районного будинку культури – виступила з декламацією уривків творів Тараса Шевченка «Пророк», «Марія» та «Княжна». Інструментальний дует (фортепіано, віолончель) в складі наукового працівника музею Наталії Бранцевич та учасниці Кременецького симфонічного оркестру Світлани Кравчук представив присутнім романси «Зоре моя вечірняя», «Думи мої», «В гаю-гаю вітру нема». Учениця Кременецького ліцею ім. Уласа Самчука Анастасія Іванова у супроводі бандури виконала пісню на слова Тараса Шевченка.

   В ході вечора учасникам також була продемонстрована виставка «Тарас Шевченко… Він з епохи романтиків», присвячена 205-тій річниці від дня народження поета. На виставці були представлені краєзнавчо-дослідницькі матеріали на тему «Тарас Шевченко. Дорогами нашого краю», копії акварелей, виконаних поетом в Почаєві, фотодокументи, книги, енциклопедії, буклети, вишивки та інші цікаві експонати.

   На завершення «Літературного салону» виступила викладач української літератури Кременецького медучилища Лідія Мишаківська. Від імені студентської молоді наставник звернулася зі словами подяки організаторам за цікаву неординарну зустріч та інтелектуальну атмосферу.

Головний зберігач фондів музею         Оксана ЗУБ

«МІЦКЕВИЧ В ГОСТЯХ У СЛОВАЦЬКОГО»

      14.12.1018 у салоні музею відбувся інтегрований урок, присвячений творчості Адама Міцкевича. Урок адресований учням 21 групи ліцею ім. Уласа Самчука. Вчителі: зарубіжної літератури – Тетяна Мельник, української мови та літератури – Віта Шеремета, польської мови Тетяна Блозва.

    Викладачами та учнями підготовано презентацію на основі   «Кримських сонетів» Адама Міцкевича. Учні декламували переклади творів поета українською та в оригіналі, а також ознайомили присутніх із біографією поета.

      Старший науковий працівник музею Олена Гаськевич розкрила присутнім складні і суперечливі стосунки Адама Міцкевича із Юліушем Словацьким та здійснила коротку презентацію поїздки музейників на батьківщину поета в Новогрудек (Білорусь).

        Науковий працівник Наталія Перескокова розповіла цікаві факти із біографії Адама Міцкевича, зокрема про жінок, що його оточували.

Урок прикрасила фортепіанна музика епохи Романтизму у виконанні наукового працівника Наталії Бранцевич.

Захід доповнила виставка присвячена Адаму Міцкевичу.

Технічна підтримка заходу –науковий працівник Олена Верещак та Руслан Сенін.

БЛІЦ-КОНЦЕРТ У САЛОНІ САЛОМЕЇ

Гетьман Ельвіра (9 років), учениця 3 класу фортепіано Кременецької школи мистецтв ім. Михайла Вериківського. (Вчитель – Данчук Ірина Ярославівна).

«ІМЕНИНИ» РОЯЛЮ

13 травня цього року в літературно-меморіальному музеї Юліуша Словацького вкотре відбулося літературно-мистецьке «Свято роялю», яке традиційно проводиться в честь дня народження Марії Данілєвіч-Зелінської – відомої польської письменниці і науковця, дарувальниці музичного інструменту. Цьогорічна імпреза була присвячена також міжнародному Дню Європи та 60-річчю від дня заснування Тернопільського музичного училища ім. Соломії Крушельницької, у творчій співпраці із яким і відбувалась.

У музейному салоні Саломеї зібралась численна аудиторія: працівники культури та освіти, студентська молодь, творча інтелігенція, представники Товариства польської культури ім. Юліуша Словацького.

«Іменинник» свята – чорний класичний рояль «Калісія» – не просто оригінальний елемент експозиції, що відтворює епоху Романтизму, а й справжня окраса нашого закладу, що сприймається колективом майже як член музейної родини. Він живе цікавим активним життям: звучить під час концертів, презентацій, літературних читань, декламаційних конкурсів, конференцій, інших наукових і мистецьких заходів. Доля роялю, який називаємо даром серця Марії Данілєвіч (був закуплений за її заповітом), тісно переплетена з долею його дарувальниці.

   У великому серці цієї неординарної жінки вміщалось багато любові: до батьківщини, справи, яку робила, людей і оточуючого світу, а також – до Кременця і постаті Юліуша Словацького. Саме це почуття і наукове зацікавлення привели п. Марію, тоді співробітника Національної бібліотеки у Варшаві, в довоєнний Кременець досліджувати історію славнозвісного Кременецького ліцею та збирати експонати для виставки «Словацький на тлі епохи» (1939р.). Відлуння цієї виставки, присвяченої пам’яті поета, відчутне донині: деякі оригінальні експонати і тепер зберігаються у нашому музеї. Ще тоді, в 30-ті роки, письменниця мріяла про створення музею великого польського романтика у Кременці, в родинній садибі його батьків. І тільки у 1999 році Марія Данілєвіч дізналась про можливість реалізації цієї мрії із розповіді Тамари Сеніної (тоді завідуючої відділом Юліуша Словацького Кременецького краєзнавчого музею, нині – директора обласного літературно-меморіального музею поета), яка з візитом приїхала до неї в Португалію, у містечко Феййо (тут письменниця провела останні роки свого життя). Саме тоді розпочалися офіційні перемовини на всіх рівнях влади щодо створення музею. І, мабуть, саме тоді народилась в її серці (впевнена, саме в серці, а не в мозку!) думка заповісти майбутньому закладу, тоді ще ненародженому, певну суму грошей для його подальшого розвитку. На жаль, Марія Данілєвіч не змогла бути присутньою на урочистому відкритті музею Юліуша Словацького, не змогла пройтися його ошатними залами, не виступала на наукових конференціях… Проте, вона, без сумніву, причетна до його діяльності. Рояль «Калісія» – це те, що робить ім’я Марії Данілєвіч-Зелінської відомим і близьким також і серед численних українських відвідувачів – шанувальників творчості видатного польського романтика та тих, хто тільки знайомиться з його літературним спадком. Померла п. Марія 22 травня 2003 року, не доживши 7 днів до свого 96-річчя. На той момент до урочистого відкриття нашого музею на міжнародному рівні залишалося більше року (відбулось 20 вересня 2004 р.). Цілком зрозуміло, що заповіт був складений набагато раніше. І в ньому – спеціально обумовлений дар, призначений конкретно визначеному спадкоємцю – музею Юліуша Словацького в Кременці (на момент складання заповіту ще неіснуючому). Тому так сильно і зворушує нас, музейників, цей душевний порив відомої письменниці. Адже пані Марія не просто мріяла про створення музею Пророка польського народу в місті його народження, а й була переконана в цьому. А ще – прагнула, щоб він був наповнений творчою атмосферою, романтичним настроєм, високими почуттями. І дар її серця живе нині в цьому домі, бринить мелодіями приязні та взаєморозуміння, продовжуючи найкращі традиції елітного салону пані Саломеї і розвиваючи їх.

   Найкращим свідченням цього стало традиційне щорічне «Свято роялю», яке черговий раз відбулося у музейному залі завдяки активній співпраці із викладацько-студентським колективом Тернопільського музичного училища ім. Соломії Крушельницької. На запрошення дирекції музею Юліуша Словацького до Кременця завітали студенти відділу «Спів», їхні наставники, акомпаніатори.

   Із привітальним словом до гостей звернулась директор музею Тамара Сеніна, яка розповіла про трьох жінок, причетних до свята: СаломеюCловацьку, Соломію Крушельницьку, Марію Данілєвіч. Головний зберігач фондів Оксана Зуб розповіла присутнім про історію музейного роялю «Калісія». Згодом всі переглянули короткий фільм "Solo - mea" зі збірки "Українські оперні співаки ХІХ-ХХ ст.", що розповів глядачам про долю і шліфування талантуславетної землячки Соломії Крушельницької. А тоді – салон наповнився класичними мелодіями вітчизняних та зарубіжних композиторів: Платона Майбороди, Миколи Лисенка, Семена Гулака-Артемовського, Анатолія Кос-Анатольського, Йогана Себастьяна Баха, Вінченцо Белліні, Ріхарда Штрауса, Джузеппе Верді, Гаетано Доніцетті. Молоді вокалісти виконували арії з відомих світових опер та оперет українською, російською, німецькою, італійською мовами, а також українські народні та сучасні пісні. Звучали вокальні соло та дуети. Відрадно відмітити, що серед студентів музичного училища – учасників свята – було чимало лауреатів престижних конкурсів: міжнародного – імені Квітки Цісик, всеукраїнських: української народної пісні ім. С. Крушельницької, українського солоспіву ім. В. Заремби, вокалістів ім. О. Петрусенко. Надзвичайно позитивна та доброзичлива атмосфера панувала у глядацькій залі, вдячні оплески та захоплені вигуки «Браво!» були нагородою молодим виконавцям. На завершення вечора директор музею подякувала учасникам імпрези за активну творчу співпрацю, побажала натхнення, успіхів, добра і миру, вручила представникам подяки та квіти.

Головний зберігач фондів музею                              Оксана Зуб

ПРЕЗЕНТАЦІЯ ТВОРЧОГО ДОРОБКУ РОМАНА ЛЕВАНДОВСЬКОГО

21 травня у Салоні музею відбулася творча зустріч із кременецьким поетом, художником, графіком, фотографом Романом Левандовським. Митець презентував нову збірку своїх поезій “Cinema”. Сама назва її свідчить про захоплення поета кінематографом. Цю думку підтверджують і назви розділів збірки, що дублюють жанри сучасної кінематографії: фентезі, екшен, трилер…

Паралельно Роман Левандовський демонстрував також виставку авторських фотографій, які, в основному, присвячені фантастичному осмисленню міської архітектури.

Презентація перепліталася із музикою та співом у виконанні друзів митця, які прийшли поздоровити автора та взяти участь у дійстві, що зібрало у Салоні музею творчу молодь педагогічної академії, медичного училища шкіл міста та багатьох кременчан – поціновувачів сучасної поезії.

ДЕНЬ ЄВРОПИ У МУЗЕЇ ЮЛІУША СЛОВАЦЬКОГО

В рамках відзначення Дня Європи у музеї ознайомлювалися із польською поезією. Тут відбувся фінал 17 конкурсу читців польської поезії серед учнів суботньо-недільних шкіл польської мови. Конкурс під патронатом консульства РП в Луцьку.

МАРКО ШВЕД – НОВИЙ УКРАЇНСЬКИЙ СУПЕРГЕРОЙ

Зустріч із Лорою Підгірною, - авторкою серії пригодницько-авантюрного роману.

19 травня в Салоні музею відбулася зустріч із авторкою українського авантюрного роману Лорою Підгірною. 

 У легкій, доступній і безпосередній формі молода письменниця спілкувалася із присутніми у залі студентами із медичного училища ім. Річинського та громадськістю міста, презентуючи свою серію пригод українського супергероя Марка Шведа, що проходить крізь низку романів. Марко Швед – життєстверджуючий, переможний, позитивний герой, який переборює неймовірні труднощі, закохується в красунь, перемагає зло і завжди залишається живим і неушкодженим. Розповідь авторки перепліталася із демонстрацією буктрейлера. Спілкування музейників із Лорою Підгірною продовжилось у неформальній обстановці. Письменниця радо ділилася секретами своєї творчості.

,,

«ЗІРКОВЕ СЯЙВО-2018» В

МУЗЕЇ ЮЛІУША СЛОВАЦЬКОГО

З 2 по 5 березня у Кременці тривав І Міжнародний фестиваль-конкурс мистецтв «Зіркове сяйво-2018», який   об’єднав творчих дітей та молодь в рамках Іміджевої програми «Таланти третього тисячоліття» творчого проекту «Мистецтво єднає Україну». Мета конкурсу - пошук нових талантів, підвищення рівня кваліфікації та обмін досвідом творчих людей.

Детальніше...

РІЗНІ ОБЛИЧЧЯ КОХАННЯ

14 лютого цього року в Обласному літературно-меморіальному музеї Юліуша Словацького в Кременці, в день Святого Валентина, відбувся літературно-музичний, розважальний  вечір для молоді– «РІЗНІ ОБЛИЧЧЯ КОХАННЯ». У програмі прозвучали любовні історії великих людей епох Відродження, Класицизму, Романтизму,  Модернізму: Вільяма Шекспіра, Івана Мазепи, Юліуша Словацького, Тараса Шевченка, Івана Франка, Володимира Сосюри. Інформація про них доповнювалась музичними  творами Фредерика Шопена. Ставши місцем зустрічей молодих обдарувань, музей і на цей раз мав нагоду надати слово юним поетам, музикантам, співакам.

       Молоді були запропоновані конкурсні програми, фотосесія в залах музею, виставка авторської іграшки Олени Локатир.  Для охочих перейняти вміння їх виготовлення мисткиня провела майстер-клас.

РІЗНІ ОБЛИЧЧЯ КОХАННЯ 

Олена ВЕРЕЩАК,

науковий співробітник   

14 лютого в Обласному літературно-меморіальному музеї Юліуша Словацького в місті Кременці відбувся розважальний, літературно-музичний вечір – «Різні обличчя кохання», проведений спільно із членами Кременецького осередку Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Сокіл». Його гостями була студентська молодь міста: медичного училища ім. Арсена Річинського, обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка, учні        державного навчального закладу «Кременецький професійний  ліцей» і кременчани. Вели  вечір  Олена Верещак – науковий співробітник музею Юліуша Словацького та Дмитро Мельничук – голова Кременецького осередку «Сокіл», вчитель будівельних дисциплін державного навчального закладу «Кременецький професійний  ліцей».    

Захід приурочили святу закоханих – Дню Святого Валентина.  Адже, приєднавшись до прекрасної світової традиції, цього дня  весь світ зізнається в коханні. Закохані ще сильніше скріплюють свої почуття, надсилають один одному трепетні листи, називаючи їх «валентинками». Це свято  фігурує вже більше 16 століть і в його центрі – Святий Валентин, священник, який, не зважаючи на заборону Римського імператора укладати шлюби  легіонерів із закоханими, таємно вінчав їх. Відтоді Валентина вважають єдиним святим – покровителем усіх закоханих.         

У програмі вечора переплітались епохи: Язичництва і  Античності, Ренесансу і Класицизму, Романтизму та Модернізму.У виступах директора музею Тамари Сеніної, науковців: Олени Гаськевич, Наталі Перескокової прозвучали історії любові великих людей: Івана Мазепи, Юліуша Словацького, Тараса Шевченка, Івана Франка, Володимира Сюсюри, Вільяма Шекспіра. Інформація про них доповнювалась музичним супроводом у виконанні наукового співробітника музею – Бранцевич Наталії.   Музей, ставши місцем зустрічі молодих обдарувань, в центрі уваги були юні поети, музиканти та співаки. Свої поезії, присвячені любовній ліриці, читали студенти  академії Назар Прокопів і Аліна Савчук. Авторську прозу на тему кохання подарувала Юлія Гусарук. Зворушливо звучала пісня у виконанні Дар’ї Сульжик, яка представляла Кременецьку ЗОШ № 1. З виступами юних талантів вдало перекликався діалог Ромео і Джульєтти. Його відтворили ведучі. Ставши символом великого і чистого кохання, герої драми Вільяма Шекспіра, щоразу оживають в нових поколіннях.

Гостям свята Валентина були запропоновані конкурсні програми, переможці конкурсів нагороджувались символічними призами. Відбулася музейна фотосесія.  Сюрпризом вечора стала виставка кременчанки Олени Локатир, мисткині, яка замається виготовленням авторської іграшки. Для охочих перейняти вміння їх створення пані Олена провела майстер-клас.  Тема кохання, до якої не раз зверталися поети і письменники, політичні діячі і науковці, гетьмани і полководці, філософи і композитори, художники і скульптори, звеличувались і надихалися цим почуттям, оспівували у своїх творах, листах і щоденниках. Така любов непідвладна часу. Вона – одвічна, безконечна і важлива. Тому й необхідно проводити зустрічі, присвячені саме їй.  

ВШАНУВАННЯ РІЧНИЦІ РЕВОЛЮЦІЇ ГІДНОСТІ У МУЗЕЇ ЮЛІУША СЛОВАЦЬКОГО

22 лютого 2018 року у музеї спільно із Кременецьким осередком «Сокіл» відбулася урочиста академія з нагоди річниці Революції Гідності в Україні. У зверненні до присутніх директор музею Тамара Сеніна підкреслила знаковість того, що вшанування відбувається саме у музеї Юліуша Словацького,романтика-революціонера, який усім своїм життям утверджував ідеали свободи.

Детальніше...

Олена ГАСЬКЕВИЧ 

Старший науковий працівник  

Обласний музей Юліуша Словацького в Кременці від самого початку свого заснування став живим і дієвим вогнищем культури, місцем зустрічей митців, науковців, літераторів, молоді та студентства,осередком обміну думками та презентацій  творчих досягнень.  Імпрези розраховані на різноманітну аудиторію і одним із чільних завдань  є  розвиток естетичних смаків молодого покоління. 6 грудня у музейному Салоні Саломеї гостем був Тернопільський бард Олександр Марченко, який презентував тут свою авторську літературно-музичну програму «Повій, вітре…» за мотивами творів класиків української літератури.  Імпереза не була приурочена жодній пам’ятній даті. Адже, за словами пана Марченка,  про класиків  варто згадувати не лише у дні   народження чи смерті  та висвітлювати їхні постаті як патетично-забронзовілі монументи. Творчість відомих усім нам  Григорія Сковороди, Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка – жива і  актуальна, близька серцю кожного українця.  Підхід автора програми до підбору творів був глибоко особистий. Пан Олександр керувався власними вподобаннями, намагаючись донести до аудиторії ті твори,які були особливо близькі його серцю. Митець  майстерно поєднав  загальновідомі твори («Мені однаково»– (Т.Шевченко) із менш знаними «Ой, горе тій чайці» –(І.Мазепа); старовинні – (Г.Сковорода) із сучасними –(Л.Костенко); пісня чергувалася із декламацією поезії та прозою. Олександр Марченко вів невимушений  діалог із аудиторією, його  глибокий  голос з оксамитовими нотками заворожував, а  майстерна декламація змушувала по-новому сприймати хрестоматійні твори

Детальніше...

ТВОРЧИЙ ВЕЧІР

Анна Віталіна Палій - журналіст, поетеса, ведуча авторської програми «Духовні обереги» на Тернопільському радіо та Миргородська Лариса – журналіст Тернопільського обласного радіо презентували свої нові поезії в Салоні Саломеї. Вечір відбувся за участю членів Кременецької «Просвіти» та творчої молоді міста.

«СВЯТО РОЯЛЮ» В ОБЛАСНОМУ ЛІТЕРАТУРНО-МЕМОРІАЛЬНОМУ МУЗЕЇ ЮЛІУША СЛОВАЦЬКОГО

     25 травня 2017 року в обласному літературно-меморіальному музеї Юліуша Словацького відбулося  «Свято Роялю». Імпреза була присвячена міжнародному Дню Європи, а також  кільком ювілейним датам і видатним особистостям: 225-ій річниці з дня народження Саломеї Словацької та 110-ій річниці з дня народження польської письменниці Марії Данілєвіч, яка подарувала музею рояль. Свято проходило  в рамках Міжнародного Дня Європи, яке відзначається у країнах Європейського Союзу, починаючи із 1949 року, а з 2003 року стало офіційним  і в Україні (щорічно відзначається у третю суботу травня). Тому не випадково на ньому звучала музика українських і світових композиторів всіх епох: Шопена, Ліста, Шуберта, Верді, Скарлатті, Пуччіні, Скорика, Вериківського, Лисенка.  До Салону Саломеї завітали «гості» – різноманітні музичні інструменти: скрипка, віолончель, флейта, бандура, гітара.  Чудово звучала фортепіанна музика в поєднанні і з вокалом різних жанрів.  Особливою родзинкою концерту став виступ Народної артистки України тернополянки Любові Ізотової. Музичні та вокальні твори  вдало перепліталися із уривками листів Юліуша Словацького до матері, ролі яких виконали Оксана Зуб (завфондами музею) та Олексій Благодир (учень Кременецької школи-інтернат). Організатори виносять щиру подяку за співпрацю викладачам та студентам Тернопільського музичного училища ім. Соломії Крушельницької , Кременецької гуманітарно-педагогічної академії та педагогічного коледжу, Кременецької школи мистецтв ім. Михайла Вериківського, настоятелю римо-католицького костелу св. Станіслава ксьондзу Лукашу Грохлі та представникам Товариства польської культури ім. Юліуша Словацького в Кременці. «Свято Роялю» зібрало численну аудиторію творчої інтелігенції, освітян, працівників культури, студентства, представників влади і стало справжньою культурною подією в місті та регіоні.

ТЕАТРАЛЬНІ ЗУСТРІЧІ «МЕЛЬПОМЕНА В ПРОВІНЦІЇ». ЗУСТРІЧ ДРУГА. В МУЗЕЇ ЮЛІУША СЛОВАЦЬКОГО – АКТОРИ КРЕМЕНЕЦЬКОГО НАРОДНОГО САМОДІЯЛЬНОГО ТЕАТРУ ІЗ ФРАГМЕНТАМИ П'ЄС РІЗНИХ РОКІВ, РЕЖИСЕР ЛІЛІЯ ШЕВЧЕНКО.

Олена ГАСЬКЕВИЧ,

ст. науковий працівник музею 

Юліуша Словацького  

          У Міжнародний день театру, 27 березня, в музеї Юліуша Словацького відбулася  зустріч із акторами Кременецького Народного аматорського театру. Це – друга з циклу театральних зустрічей «Мельпомена в провінції».

 У назві циклу закодовано роль провінційного театру  як одного з основних факторів формування естетичних смаків публіки. Мельпомена – одна з міфічних древньогрецьких муз – покровителька театру. Театральне  мистецтво – синтетичне.  Воно вміщає елементи багатьох інших галузей  творчості – музику, спів, танець, художнє мистецтво. Тому, протягом століть, саме на долю  провінційного театру припала місія ознайомлення  широких мас публіки із прекрасним, формування  її естетичного світогляду.

        Не випадково ці «Зустрічі» вже вдруге відбуваються в музеї Юліуша Словацького. Адже саме слово  «музей» – походить від грецького «музеон» –обитель муз.  Концепція музею Юліуша Словацького передбачає, що цей заклад має виконувати не лише експозиційну функцію, бути не лише центром міжнародної співпраці, він покликаний пропагувати різноманітні жанри і види мистецтва. За кільканадцять років своєї діяльності музей Юліуша Словацького дійсно став «обителлю муз». Тут, у Салоні Саломеї, звучить рояль, лунає поетичне слово та спів.

         Нинішня «Театральна зустріч – 2017» із Кременецьким Народним аматорським театром була присвячена відображенню долі українського народу в драматургії і, надіємось, сприятиме вихованню поваги до звичаїв і традицій рідного краю, розуміння краси художнього слова.  «Зустріч» супроводжувалась експонованою в «Салоні Саломеї» виставкою «З історії створення театру», що ілюструвала його діяльність та успіхи протягом багатьох десятиріч. Режисер театру – Лілія Шевченко ознайомила присутню молодь:  студентів Кременецької академії ім. Тараса Шевченка, медичного училища  ім. Арсена Річинського, учнів ліцею ім. У. Самчука й інших з життям Народного театру, його репертуаром, режисерами, що його очолювали в різні роки. Розповіла і про досягнення творчого колективу. Одним із найбільш значимих у цьому році став Диплом лауреата 1 ступеня  Тернопільської обласної Тернопільської адміністрації, управління культури Тернопільської ОДА та Обласного методичного центру народної творчості, одержаний днями на обласному огляді колективів Шевченкового слова «Борітеся – поборете!». Серед 53 учасників огляду Кременецький народний аматорський театр виявився найкращим. Від презентував інсценізацію баллади Тараса Шевченка «Тополя».

         Присутнім було продемонстровано фрагменти вистав з репертуару театру. Весело й зворушено сприйнявся виступ корифея театру Сергія Юрчука, що презентував жартівливу мініатюру із вистави «Бувальщина» за мотивами твору  А. Велисовського «На чужий коровай очей не поривай».     

          Глядачі мали можливість побачити й конкурсну інсценізацію Шевченкової «Тополі».  Це – один  із ранніх творів Кобзаря, де відображено глибокі переживання дівчини, розлученої з коханим. Актори – Віра Шуман, Світлана Кічата, Оксана Тарківська, Павло Левицький, Сергій Паланюк, Катерина Козачук, Яна Дубчак – мовою  пісні  й  танцю розкрили зміст  народної символіки та міфологічні метаморфози.

         Згадані п’єси на українську тематику – далеко не єдині  у  творчому доробку театру. В його репертуарі: і комедія «Віддавали батька в прийми» (В. Канівець), і драма «Наймичка» (І. Карпенка-Карого), і багато інших.

          Режисер театру Лілія Шевченко представила того дня і тих, хто є незаміним   для функціонуквання театру, хоч і залишається за його лаштунками.  Це  –  звукорежисер  Роман Харамбура та художник-декоратор Віталій Чумакевич. Директор музею Тамара Сеніна інспірувала дискусію із присутніми  акторами, що мала ширше запізнати присутніх із творчістю акторів-аматорів.

        На завершення, в Міжнародний  день театру, прозвучало вітальне слово режисеру та учасникам театралізованого дійства від начальника відділу культури, туризму, національностей та релігій Кременецької РДА – Лариси Антонюк і художнього керівника районного будинку культури – Володимира Дзюми.  Були вручені грамоти.

         «Театральні  зустрічі» в музеї – це не лише популяризація сценічного мистецтва, а й розкриття талантів наших краян, людей,  яких ми знаємо в обличчя, минаємося з ними на вулиці, їдемо з ними у громадському транспорті,  контактуємо в повсякденному житті – на роботі чи під час навчання.  Ці зустрічі дають нам можливість стати свідками їх сценічного преображення – вони розкриваються перед глядачами новими гранями, проживаючи  за короткий період декілька життів.

«ПОЕЗІЯ – ЦЕ ІСКОРКА ІЗ КРЕМЕНЮ»

Літературна зустріч з учнями Кременецької школи-інтернат у музеї

  Ведучі вечора – наукові співробітники музею: Наталя Перескокова (поетеса) і Наталя Бранцевич (акомпаніатор).  10 березня 2017 р.

ТЕАТРАЛЬНІ ЗУСТРІЧІ - 1:

«МЕЛЬПОМЕНА В 

ПРОВІНЦІЇ...»

в Києві було присвячено відео-презентацію п’єси Лілії Шевченко «Струни серця.  14 лютого 2017 року в Музеї Юліуша Словацького започатковано цикл театральних зустрічей. Перша імпреза відбулася в рамках святкування третьої річниці Революції Гідності. Їй та Героям «Небесної сотні», що загинули на Майдані 

Демонстрування вистави супроводжувалося зустріччю з акторами Кременецького народного аматорського театру та виконанням ними деяких фрагментів  «вживу». Коментувала постановку вистави Лілія Шевченко, яка, до речі, є і режисером цього театру.

СИЛУЕТИ СРІБНОГО ВІКУ

Оксана ЗУБ,

головний зберігач фондів

музею Ю. Словацького

    Кременчани вже добре знають про творчу плідну співпрацю між колективом літературно-меморіального музею Юліуша Словацького та волонтерами Київської асоціації «Новий Акрополь». Люди, а це здебільшого молодь, що об’єдналися у це волонтерське співтовариство, -  виняткові у наш прагматичний час. Вони щоліта, кілька років поспіль, безкорисливо працюють у Кременецькому ботанічному саду, віддаючи свою силу, серце і душу на благо нашого міста. І так само щоразу організовують у нашому музеї творчі зустрічі: музичні, поетичні вечори, художні виставки. В гостинному Салоні Саломеї завдяки молодим волонтерам вже експонувались виставки, присвячені Івану Франку, Максиміліану Волошину; звучало високе поетичне слово Лесі Українки, Івана Франка, Василя Стуса; линули пісні у виконанні Соломії Крушельницької, читалися лекції про представників світової культури різних епох. 

А в останню п’ятницю липня у приміщенні музею Юліуша Словацького відбувся музично-поетичний вечір «Силуети срібного віку», організований музейниками спільно з акропольцями і творчою молоддю Кременця. Як завжди, склалася особлива атмосфера: на фоні тремтливих мелодій звучали перлини філософської, пейзажної та любовної лірики поетів початку ХХ століття, романси; спілкування між виступаючими та слухачами було приємним і корисним. Із вступним привітальним словом до присутніх звернулася директор музею Тамара Сеніна, налаштувавши всіх на романтичний настрій. Тепло і доброта , особлива одухотвореність її виступу відобразили щиру радість від нової зустрічі із нашими юними друзями.

… М’який літній вечір наче був заодно з нами – легенький вітерець тихо гойдав завіси, хвилями вдихаючи у прочинені вікна пахощі напередодні скошеної трави та сухого зілля, вплітаючи їх у поетично-музичну канву. Неможливо було залишитися байдужим до справжніх перлин російського культурного Ренесансу, створених творчим генієм цілого сузір’я талановитих гуманітаріїв – В. Брюсова, К. Бальмонта, О. Блока, М. Гумільова, А. Ахматової, О. Мандельштама, Б. Пастернака, М. Цвєтаєвої, С. Єсєніна, В. Маяковського та інших. До того ж у майстерному виконанні учасників-декламаторів: Євгена Данилова, Олени Петренко, Тетяни Горобей, Оксани Муравської, Валентини Мефоденко, Максима Романенка, Олександра Литвиненка та вокалісток: Наталії Ніколаєнко і Лілії Бондаренко у супроводі гітариста Олександра Солодкова. Ведучими вечора виступили Арсеній Прозоров та Ірина Ільїна, а режисером-постановником була Ніна Каменщикова. Цим молодим людям вдалося оригінально передати гармонію між звуком і змістом, естетичним та прагматичним, філософським та емоційним началами, легендарно-міфічними нюансами та новими, сміливими експериментальними ідеями, характерними для естетики «срібного століття».

Рівноцінними по силі відтворення почуттів та емоційного впливу на слухачів були виступи і молодих талановитих кременчан – учасників творчого вечора. Вдячними оплесками зустріли у залі гру на фортепіано Єлизавети Ушакової – володарки Золотого диплому – переможниці ХХІ Всеукраїнського юніорського музичного конкурсу в м. Ніжин, студентки музичного відділення Кременецького гуманітарно-педагогічного факультету ім. Т. Шевченка та гітариста Андрія Слюсаренка – студента цього ж вузу. Автор-виконавець Роман Левандовський – дипломант обласного пісенного конкурсу «Окрилені піснею» та міжнародних українсько-польських конкурсів також здобув прихильність молодіжної публіки завдяки своїй безпосередності та щирості. Із декламацією власних поезій виступила перед присутніми і директор музею Тамара Сеніна, викликавши неабияку зацікавленість у аудиторії.

Атмосфера одухотвореності, високої поезії, щирості, взаєморозуміння захопила всіх учасників дійства. Мрійливими силуетами «срібного віку» промайнули імена його творців, зливши з Душею Миру, Вічної Жіночності, Краси і Любові, перекинувши місток пам’яті у день нинішній, знаходячи відгук і у наших серцях.

Кременецькі репери у музеї Словацького

Наталя ПЕРЕСКОКОВА 

(18.05.2012)

    Є дні, коли в музеї Юліуша Словацького відбувається особливе злиття української поезії, прози і музики. Це – літературні  зустрічі з участю людей, закоханих у слово, різного віку і рівня.  

Aртем ПЕРЕСКОКОВ

Для мене моє життя не полягає в тому,  

 Ігор   ДІДУК

Та тільки не таким як зробила нам його наша влада.  

«ОСТАННІЙ ДЕНЬ ЗИМИ»…

«ОСТАННІЙ ДЕНЬ ЗИМИ»…

 Тамара СЕНІНА

Літературно-мистецькі зустрічі «Останній день зими», що кожного року наприкінці лютого проходять у Кременці, вже в котрий раз відбулися в літературно-меморіальному музеї Юліуша Словацького.

Його організатори – представники Галицько-Волинського братства: Іван Потій (член Національної спілки письменників України, засновник братства) та Ольга Біркова (пісняр-бард, ведуча цих зустрічей). Співорганізатор – колfont-family: span style=nbsp;туди, де народились круті відчуття.font-family: nbsp;ектив музею.

Кожен «Останній день зими» – це своєрідний фестиваль творчої інтелігенції Галичини та Волині, які з’їжджаються до Кременця з Тернопільської, Львівської, Рівненської, Волинської областей, з Києва та інших міст України. Цього разу зустріч нагадувала вечір-реквієм, присвячений пам’яті колег по перу, які відійшли у вічність протягом 2011 – на початку 2012 року.

Гаврило Чернихівський (м. Кременець) - член Національної спілки письменників України, історик, краєзнавець, заслужений працівник культури України, лауреат кількох літературних премій; Варвара Грень (с. Горинка) – поетеса, репресована, у 40-50-их роках відбувала покарання в таборах сталінського режиму; Аркадій Пономаренко (м. Кременець) – особливо обдарований музикант-гітарист, пісняр; Сергій Митрофанов (с. Білокриниця) – талановитий поет-пісняр, музикант, художник; Микола Гнений (Тилявка – Кременець) – технічний спеціаліст, проте мав душу поета, був спонсором багатьох таких зустрічей, сприяв розвитку талантів. Для них звучали найкращі слова, поезії, пісні, подаровані друзями, однодумцями, шанувальниками їх талантів.

СОФІЯ БУНЯК. ДУМКИ ПІД РІДНИМ НЕБОМ

Наталя ПЕРЕСКОКОВА

Зустріч, що відбулася в музеї із Софією Буняк (родом із села Грибова колишнього Кременецького повіту, нині Ланівецького району), стала однією з тих, про яку говорять: незабутня. І це насправді так.

Перед нами відкрилося життя людини, сповнене великого драматизму. Середня школа в Ланівцях (1949), перший курс історико-філологічного факультету Львівського педагогічного інституту,  переслідування органами КДБ і... арешт та ув'язнення, 

жахіття в сибірських таборах.  Софію звинуватили в націоналізмі. Через кілька років заслання повернулася додому,   одружилася з москвичем – товаришем по засланні. Відтоді проживає в Москві.  Тут разом з іншими українцями заснувала українську громадську організацію «Славутич», що об'єднала творчість багатьох поетів-співвітчизників у Москві, по сьогоднішній день веде активну просвітницьку та громадську діяльність. Кожного року приїжджає на Батьківщину, в Ланівці, де у 90-тих роках, брала активну участь у відвоюванні незалежності  України. В Ланівцях вийшли її перші книжки «Чаєчка» та «Світло погаслої зірки». В в альманасі «Тернопільщина» надрукували добірку її віршів. У Києві в  2000 році, у видавництві «Криниця», вийщла у світ повість «Одіссея Ольги Горошко», у 2001 році – збірка поезій 

«Зірки на долонях». Поетеса нагороджена медаллю «10 років Незалежності України» та іменним годинником від президента Леоніда Кучми. Нині Софія Буняк – член спілок письменників Росії та України.

Софія БУНЯК

РІДНА ЗЕМЛЯ 

 Пp style=span style=span style=, times;, times;font-family: ожовкле листя – біля віконця,

Летять листочки – маленькі сонця.

Вкривають землю і зогрівають,

І тихо-тихо її благають:

- Наша матусе, прийми, прийми нас,

Бо вітер гонить кудись повсяк час,

А ми – з тобою, ми – твої діти, 

Наша єдина, у тобі – сила.

Ти не жени нас, землице мила,

Без тебе , земле, не жить, не бути,

Згинем під снігом десь на розпутті…

І тихо-тихо земля сказала:

- О, я так довго на вас чекала!

Тепер ми разом, ми не загинем,

Страшні морози лиш на чужині...        

 ПОЕЗІЯ 

У мертвої вже матері благав…

Я не пишу, я – виливаю душу:

Тривоги, роздуми, печалі – на папір!

Не можу не писати, хочу! Мушу!

А відпочину потім, коло зір.

Якби ж від себе – і десь на край світу,

Де крім блакиті неба – ні душі…

Згубитись в маках і радіти літу,

Забути геть про осені дощі,

Про зиму, що вже шаблю з льоду точить,

Про снігопад, холодний, наче ртуть,

Не страшно вже. Ніщо не заморочить

Поету голову, не втисне в серце лють.

Нехай стою до вівтаря далеко,

Та все ж тягну туди ятріючі долоні,

Прийде весна, і принесе лелека

Нову зорю, що в небі не схолоне –

Стече рядками в зошиті простому,

Його сторінки розгорне хтось – і заплаче…

Тоді відроджусь я і повернусь додому –

Моя поезія когось зігріє, значить…

ПРОТЯГ

Чорні хмари. Білий дзвін.

Запада відлуння в душу.

Терпне гордість, бо з колін

Все поклони бити мушу.

Випадаю з колії,

Та чекаю, все ж, блакиті.

Підіймають на крилі

Снігом вкриті щастя миті.

Непідвладні почуття.

Диким терном нерви скуті.

Клубком сірим співчуття 

Задрімало на покуті.

Кисень новий набираю –

Треба  виплигнути з шкіри.

Та чи вдасться, я не знаю,

Затулити протяг, діри…